Сєвєродонецьк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сєвєродонецьк
Сіверськодонецьк
Severodoneck gerb.png Severodoneck prapor.png
Герб Сєвєродонецька Прапор Сєвєродонецька
Сєвєродонецька міська рада
Сєвєродонецька міська рада
Сєвєродонецьк на карті області
Сєвєродонецьк на карті області
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Луганська область
Район Сєвєродонецька міськрада
Код КОАТУУ 4412900000
Засноване 1934
Статус міста з 1958 року
Населення 107 167 (01.01.2016)[1]
Площа 42,1 (міськрада 74,6) км²
Густота населення 2545,5 осіб/км²
Поштові індекси 93400—93480
Телефонний код +380-6452 (645)
Координати 48°57′23″ пн. ш. 38°28′53″ сх. д. / 48.95639° пн. ш. 38.48139° сх. д. / 48.95639; 38.48139Координати: 48°57′23″ пн. ш. 38°28′53″ сх. д. / 48.95639° пн. ш. 38.48139° сх. д. / 48.95639; 38.48139
Висота над рівнем моря 51 м
Водойма р. Сіверський Донець, оз. Паркове, оз. Чисте.
Міста-побратими Польща Польща — Єленя-Ґура,
Україна Україна — Рівне,
Росія Росія — Серпухов[2],
Молдова Молдова — Чадир-Лунга[3]
День міста остання неділя травня (День хіміка)
Відстань
Найближча залізнична станція Лисичанськ
До станції 6 км
До обл./респ. центру
 - фізична 92 км
 - залізницею 165 км
 - автошляхами 98,6 км
До Києва
 - автошляхами 711 км
Міська влада
Адреса 93404, м. Сєвєродонецьк,
бульвар Дружби Народів, 32
Веб-сторінка sed-rada.gov.ua
Міський голова Казаков Валентин Васильович
також відомий як Сіверськодонецьк,
В місті розташована Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (з 2014 р.)

Commons-logo.svg Сєвєродонецьк
Сіверськодонецьк
у Вікісховищі

Сє́вєродоне́цьк (у 1934—1950 роках — Лисхімстрой) — місто обласного значення в Луганській області, де з 2014 року розміщено Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію. Розташований між річками Сіверським Дінцем і Боровою, за 98 км від Луганська. Одне з найважливіших промислових міст Донбасу. Центр хімічної промисловості України, один із центрів будівельної, приладобудівної промисловості.

Місто лежить у степовій зоні на сході України в долині річки Сіверський Донець і її лівої притоки річки Борова в межах заплави. Сєвєродонецькій міській раді підпорядковані 4 селища міського типу, 3 села і 3 селища.

Історія[ред.ред. код]

Сєвєродонецький Свято-Христо-Різдвяний кафедральний собор

Засновано у 1934 році в межах міста Лисичанськ у зв'язку з будівництвом Лисичанського хімічного комбінату. Звалося Лисхімстрой[4].

Від річки Сіверський Донець (рос. Северский Донец), яка у XIX ст. і до середини XX ст. мала назву рос. Сѣверный Донецъ (згодом рос. Северный Донец, укр. Північний Донець)[5], місто отримало назву російською мовою Северодонецк.

Українська назва міста має досить заплутану історію. В Указі Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області» назву міста було вказано як Сєвєродонецьк. Проте таке написання є помилковим в українській мові, і написання назви міста в багатьох джерелах (словниках, картах і офіційних документах) було виправлено, але це не було закріплено на офіційному рівні.

Згідно з чинним правописом (§ 108) назва міста — Сіверськодонецьк, яка відповідає етимології (від річки Сіверський Донець). Ця назва увійшла до енциклопедій та довідників радянських часів («Радянська енциклопедія історії України» та ін.), до Енциклопедії українознавства. На цих же засадах стоять і впливові українські мовознавці.[6] Деякі сучасні українські друковані видання використовують також назву Сіверодонецьк[7], покладаючись на ту ж помилкову логіку, що й слово «україномовний» (насправді має бути «українськомовний», бо утворилося від «українська мова»).

У той же час офіційною була назва Сєверодонецьк, що було б справедливим, якби стосувалося міста в Росії, натомість правило щодо транслітерації російської мови українською невиправдано застосували щодо міста в самій Україні[8].

У нормативно-правовому документі «Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України» місто значилось Сєверодонецьк. Така ж сама назва була в останні роки у інших офіційних документах. В самому місті на вивісках установ до середини 1990-х переважало написання Сєверодонецьк, однак зустрічалося Северодонецьк і Сєвєродонецьк.

У 1995 році було затверджено герб міста, на якому написано Сєвєродонецьк. Після чого в місті почалося широке впровадження саме такого написання.

У 2015 році після звільнення від терористів місто опинилося у центрі гуманітарної кризи. На фото — волонтер ЮНІСЕФ допомогає Держсанепідслужбі оцінити якість питної води

Під час президентських перегонів 28 листопада 2004 року в Сєвєродонецьку відбувся Перший Всеукраїнський з'їзд народних депутатів та депутатів місцевих рад, що був організований Партією регіонів. Зокрема делегати висунули ідею відділення східних та південних регіонів в окреме державне утворення у відповідь на Помаранчеву революцію. Проект отримав народну глузливо-зневажливу назву-абревіатуру «Південно-Східна Українська Автономна Республіка». Пізніше тодішній кандидат в президенти України Віктор Янукович відрікся від ідеї й публічно підкреслив підтримку соборності України.

11 квітня 2008 року у «Відомостях Верховної Ради України» було опубліковане повідомлення про уточнення назви міста і закріплення первісної офіційної форми назви[9], посилаючись на Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області». Відтоді місто в офіційних документах називається Сєвєродонецьк.

26 жовтня 2016 року у Верховній Раді України зареєстровано проект постанови № 5308, яким пропонується перейменувати місто на Сіверськодонецьк.

Війна на сході України[ред.ред. код]

Місто було захоплено проросійськими терористами з початку 2014 року. Було визволено українськими військами 22 липня 2014 року, при цьому відбувалася запекла перестрілка із застосуванням стрілецької зброї, гранатометів і важкої бронетехніки, підрозділи Національної гвардії України, Збройних сил України та добровольчих батальйонів атакували збройні формування «ЛНР» з 3 боків[10][11][12].

22 серпня 2014 року загинули під Сєвєродонецьком в бою з російськими диверсантами, що займались підготовкою теракту в Харкові, солдати батальйону «Айдар» Володимир Бойко та Андрій Корабльов. 23 серпня 2014 року під Сєвєродонецьком поліг в бою айдарівець Володимир Черноволов; Оганес Петросян загинув, прикривши товариша від вибуху гранати.

17 вересня 2014 року українські збройні сили — підрозділи СБУ та батальйони «Чернігів» і «Айдар», ліквідували табір бойовиків поблизу міста, вилучено вибухівку, реактивний вогнемет «Шмель», 3 реактивні протитанкові гранатомети, гранати, велику кількість набоїв до автоматичної зброї, захоплено гармату-гаубицю Д-30[13].

20 березня 2015 року під Сєвєродонецьком під час обходу позицій підірвався на розтяжці солдат 80-ї бригади Сергій Михайлов.

Населення[ред.ред. код]

Рік 1939 1959 1970 1975 2005 2014
Чисельність, тис. чол. 5,0 33,2 90,0 107,0 114,2 108,5

Етнічний склад населення міста на 2001 рік був представлений наступним чином:[14]

Національність Українці Росіяни Білоруси Інші національності
 % 59 38,7 0,6 1,7

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Місто поділене на 86 кварталів. У місті нараховується 48 вулиць, 8 провулків, 1 шосе, 4 проспекти і 3 площі. Зараз у двох районах міста триває котеджна забудова, тому з'являються нові вулиці.

До складу міста входять територіально відокремлені села Павлоград, Синецький, Лісова Дача, Воєводівка та житловий район Щедрищеве.

Сєвєродонецьк має ряд адміністративно підпорядкованих населених пунктів: селища міського типу Метьолкіне, Сиротине, Воронове, Борівське та села Боброве і Осколонівку.

Економіка[ред.ред. код]

Сєвєродонецький ОРГХІМ

Найбільший центр хімічної промисловості. Найбільші підприємства: ЗАТ Сєвєродонецьке об'єднання «Азот», ВАТ «Об'єднання Склопластик», Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання «Імпульс», ВАТ «СПЗ», ВАТ «Оборонний завод», ЗАО «Сєвєродонецький ОРГХІМ», Укрхіменерго, Сєвєродонецький завод хімічних нестандартизованих приладів.

Серед інших галузевих підприємств — завод будівельних конструкцій і матеріалів, деревообробний комбінат, ВАТ «Українсько-польська компанія товарного обладнання «ВІКО», завод силікатної цегли, ЗАО «Кирпич-стройматериалы», Сєвєродонецький котельно-механічний завод, Сєвєродонецький хіміко-металургійний завод «СХМЗ», «Сєвєродонецька ТЕЦ», Сєвєродонецький завод будівельної кераміки, ВАТ «Мікротерм», ООО НПП «Антекс-автоматика», Домобудівний комбінат, філія ВАТ «Коровай» «Сєвєродонецький хлібокомбінат», Сєвєродонецький міськмолокозавод.

Відеоігри[ред.ред. код]

У Сєвєродонецьку розташовується компанія-виробник відеоігор Best Way. Компанія стала відомою завдяки серії ігор «У тилу ворога» і своєму рушію «GEM». Також, компанія Best Way є сертифікованим виробником персональних комп'ютерів.

Транспорт[ред.ред. код]

У Сєвєродонецьку доволі розвинуте транспортне сполучення. З іншими містами Сєвєродонецьк сполучається за допомогою аеропорту, залізниці й автобусів. У самому місті дуже щільно розвинута мережа внутрішньоміських і приміських транспортних маршрутів тролейбусів, автобусів, маршрутних таксі. Планувалася трамвайна мережа.

Освіта і наука[ред.ред. код]

Інше[ред.ред. код]

Сєвєродонецький колегіум

Також у місті є:

Культура[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

У місті є монументи, присвячені переможцям у німецько-радянській війні, визволителям міста, воїнам-інтернаціоналістам, героям Чорнобиля, пам'яті жертв голодомору (2), козакам, Миколі Гоголю, Максиму Горькому (2), Дмитру Менделєєву, Івану Франку та ін.

Театр[ред.ред. код]

Сєвєродонецький міський театр драми було створено 1993 року за рішенням міськради. У період 1995—2008 років, що став часом становлення і піднесення театру як осередку культури та мистецтва міста і області, театром керував випускник Київського театрального інституту ім. Івана Карпенка-Карого (режисерський факультет) і Харківського інституту мистецтв (акторський факультет) Олег Александров.

Бібліотеки[ред.ред. код]

У 2001 році в Сєвєродонецьку працювало 117 осіб в 49 бібліотеках. Серед них: 7 державних, 2 профспілкових, 1 медична, 9 технічних, 5 при ПТУ, 20 шкільних, 2 вишу і технікуму, 3 — інших систем і відомств. Загальна кількість бібліотечних фондів становила 2 057 264 примірники.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Релігія[ред.ред. код]

Перший храм у місті було збудовано у 1993 році. Він має назву Храм ікони Божої Матері «Розчулення».

Відомі люди[ред.ред. код]

Спорт[ред.ред. код]

Докладніше у статті Спорт у Сєвєродонецьку

У місті є футбольний клуб «Хімік». У 1960—1973 і 1991 роках команда виступала в чемпіонатах СРСР. У 1992—1998 роках виступала у першій лізі чемпіонату України. Зараз виступає в чемпіонаті Луганської області.

Одна з найкращих жіночих волейбольних команд України, чемпіон 2009 «Сєвєродончанка».

Також у місті в ТРЦ «JAZZ» діє льодова ковзанка[16]. Сєвєродонецький льодовий палац приймає зустрічі з хокею та фігурного катання .

Урбаноніми[ред.ред. код]

Існує досить багато урбанонімів пов'язаних з Сєвєродонецьком. Сєвєродонецькі вулиці існують у Лисичанську, Харкові, Москві (перша і друга), Дніпрі, Донецьку, Луганську та інших населених пунктах. У Харкові також є провулок і в'їзд.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. Побратимом Северодонецка стал Серпухов
  3. Офіційний сайт міста
  4. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області»
  5. Донец (Северный) (ЕСБЄ)
  6. http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/onomastyka
  7. http://www2.pravda.com.ua/news/2007/11/14/66859.htm
  8. Така адаптація має правописні підстави для міст РФ. При адаптації прізвищ та географічних назв російська літера е передається через е, окрім кількох особливих випадків, зокрема, коли російському е основи відповідає в аналогічних українських основах і (на місці колишнього ятя).
  9. Картка постанови
  10. Терористи масово тікають з Лисичанська та Сєвєродонецька
  11. Сєвєродонецьк звільнено від терористів
  12. Під Сєвєродонецьком терористи обстріляли автобус, який віз біженців до Москви. Є жертви
  13. Силовики ліквідували табір терористів під Сєверодонецьком
  14. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
  15. Українські моделі завойовують світовий подіум. Новинар. 2007-12-07. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2008-05-08. 
  16. Льодова ковзанка в ТРЦ JAZZ

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]