Сєвєродонецький тролейбус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сєвєродонецький тролейбус
Сєвєродонецький тролейбус.jpg
Тролейбусна система
Країна Україна Україна
Регіон Flag of Luhansk Oblast.svg Луганська область
Місто  Сєвєродонецьк
Дата відкриття 22 грудня 1978 (40 років)
Кількість маршрутів 6 (20.09.2018)
Довжина контактної мережі 54,5 км (01.01.2017)[1]
Кількість депо 1
Кількість тролейбусів 36 пасажирських, 1 службовий (01.01.2017)[2]
Моделі тролейбусів в експлуатації АКСМ-32100А
Дніпро Е187
ЗіУ-682В [В00]
ЗіУ-682В-012 [В0А]
ЗіУ-682Г-016.03
КТГ-1
ЮМЗ Т1Р (Т2П)
ЮМЗ Т2
ЮМЗ Т2.09
Вартість проїзду 3
Експлуатуюче підприємство КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління»
Сайт компанії svdtroll.at.ua

Сєвєродонецький тролейбус — вид міського транспорту у місті Сєвєродонецьк, Луганської області. Датою відкриття руху є 22 грудня 1978 року. У 2011 році тролейбусами міста було перевезено 26 387 тис. чол., що на 16,5% більше ніж у 2010 році, коли було перевезено 22 660 тис. пасажирів[3].

Історія[ред. | ред. код]

Автобус з'явився в місті після війни — у 1955 році, ставши «дарунком» до 30-тисячної відмітки чисельності населення, і до пуску тролейбуса було відкрито п'ять автобусних маршрутів. На міських лініях працювали автобуси стандартної довжини ЗіЛ-155, а на приміські маршрути виходили машини Львівського автобусного заводу ЛАЗ 695Е і ПАЗ 670. Проте вирішення транспортної проблеми шляхом збільшення числа автобусів тодішнє керівництво міста вже не задовольняло з кількох причин. По-перше, екологічна тема вже тоді серйозно враховувалася місцевим партійно-радянським керівництвом. По-друге, повністю завантажений автобус рухався досить повільно, і навіть на невеликому під'йомі автобусам ЛіАЗ-158 (з карбюраторним двигуном) було тяжко їх подолати. Відповідно, люди довго добиралися до місця призначення, а для компенсації інтервалів руху, що збільшувалися, були потрібні додаткові машини. Все це змушувало міських керівників подумати про введення альтернативного типу транспорту. Електродвигун трамвая або тролейбуса дозволяв легко «кинути» не під'йомі переобтяжений вагон і до того ж не коптив повітря, що представлялося дуже важливим. Та і людей електромобіль міг узяти більше автобуса. Проте у запуску чогось нового була одна перешкода, в умовах тодішнього Радянського союзу майже непереборна — чисельність населення. У 1970 році чисельність населення в Сєвєродонецьку перевищило позначку 90 тисяч чоловік.

Восени 1975 року розпочалося будівництво тролейбусного депо. 1978 року надійшли перші 13 тролейбусів.

З 22 грудня 1978 року по вулицях Сєвєродонецька проїхав перший тролейбус. Першим став маршрут від вулиці Призаводські (Пивоварова) до Чистого озера, по ньому курсували п'ять тролейбусів. З 1979 року тролейбусна мережа динамічно розвивалася і нині покриває все місто. До кінця 1979 року в парку було 45 машин ЗіУ-682В [В00]. Були пущені тролейбуси по маршруту № 1 (СВО «АЗОТ» — Чисте озеро) і по маршруту № 2 (кільце-депо С0ТУ — СПО «АЗОТ»). У 1980 році був відкритий маршрут № 3 Льодовий палац — СВО «АЗОТ»).

У 1984 році в депо було вже 66 тролейбусів і був подовжений маршрут № 3 від СПЗ (нові площі) до кільце-депо СТУ.

У 1985 році був відкритий маршрут № 4 (СПЗ (нові площі) — БК Хіміків). З 1979 по 1985 роки депо поповнилося тролейбусами ЗіУ-682В, у 1985 році депо поповнилося 10 новими тролейбусами ЗіУ-682В [В00] і було списано 6 тролейбусів ЗіУ-682В [В00].

З 1985 по 1986 роки депо поповнилося тролейбусами ЗіУ-682ВОО. У 1985 році був введений маршрут № 5 (СПЗ (нові площі) — Автовокзал). З 1986 по 1988 роки депо поповнилося тролейбусами ЗіУ-682В [В00] І ЗіУ-682В [В00]. У 1986 році був введений маршрут № 6 (кільце-депо СТУ — СВО «Азот»). У 1990 році був введений маршрут № 6 (кільце-депо СТУ — Склопластик). З 1989 по 1991 рік списують ЗіУ-682В. У 1989 році депо поповнилося технічними тролейбусами КТГ-1. У 1989 році один ЗіУ-682В [В00] переданий в Харцизськ, і більш 3-х ЗіУ-682В передані у Бахмут.


З 1989 по 1991 роки депо поповнилося тролейбусами ЗіУ-682ВОА. У 1991 році у депо був вже 91 тролейбус. У 1993 році депо поповнилося 5 новими тролейбусами ЗіУ-682ГОО, це були останні ЗіУ що поступили. У 1993 році депо поповнилося новим тролейбусом ЮМЗ Т1, дарунок місту зробила Сєвєродонецька ТЕЦ. У 1993 році закривається маршрут № 3, подовжений маршрут № 5 (Автовокзал — «СВО Азот».) З 1993 по 1995 роки списують 10 тролейбусів ЗіУ-682В і КТГ-1. З 1994 по 1995 роки депо поповнилося новими тролейбусами ЮМЗ Т1.

У 2001 році тролейбуси ЗІУ-682ВОО і ВОА пройшли повний капітальний ремонт на Білоцерківському авіаремонтному заводі. У 2002 році депо отримало тролейбус ЮМЗ Т2 (1996 року), отриманий з Києва, це був дарунок перед виборами у Верховну раду України від мера Києва Омельченко, тролейбус був зовні прикрашений рекламою партії «Єдність», яку тоді очолював мер Києва, це була перша модель ЮМЗ Т2 у місті, до речі і в Києві він теж був перший з моделі ЮМЗ Т2. У 2005 році депо поповнилося новим тролейбусом ЮМЗ Т2, це був перший новий тролейбус в Сєвєродонецьку, за 10 років. У 2006 році депо поповнилося двома новими тролейбусами ЮМЗ Т2, і єдиним у Донбасі тролейбусом ЮМЗ Т2.09 (гірський). У жовтні 2006 року, після 14 років перерви, депо поповнилося двома новими тролейбусами з Росії. Це були тролейбуси заводу Тролза (колишній Завод імені Урицького) ЗіУ-682Г-016.03. У 2008 році депо отримало 2 нові тролейбуси з Харкова Дніпро Е187. Це тролейбуси заводу Тролза, але зібрані на Харківському вагоноремонтному заводі і з комплектуючих виготовлених на Південному машинобудівному заводі. Так само депо поповнилося з Києва 15 тролейбусами ЮМЗ Т2 1997 по 2001 років випуску (28 грудня 2008 року з Києва надійшло 2 тролейбуси ЮМЗ Т2 2000 року випуску(здобули № 506 та № 507, київські № 524 та № 527 відповідно). Станом на січень 2010 року всього в депо на балансі перебувало 45 тролейбусів. Загальна довжина маршрутів становить 81,2 км, на яких розташовано 89 зупинок.

З 20 вересня 2018 року реорганізований тролейбусний маршрут № 4. Відтепер маршрут № 4 прямує від тролейбусного управління до БК «Хіміків».

Маршрути[ред. | ред. код]

Схема маршрутів Сєвєродонецького тролейбусу
   Діючі маршрути
   Скасовані маршрути
   Перспективні маршрути
Маршрут Час руху у одному напрямку, хв.
Діючі маршрути
1 Озеро Чисте — вулиця Курчатова — шосе Будівельників — проспект Хіміків — вулиця Пивоварова — Кільцева 20
2 Тролейбусне управління — проспект Гвардійський — вулиця Заводська — проспект Хіміків — вулиця Пивоварова — Кільцева 20
(працює лише у години-пік)
4 Тролейбусне управління — проспект Гвардійський — вулиця Новікова — вулиця Курчатова — Центральний проспект — БК «Хіміків»
5 СПЗ (нові площі) — вулиця Новікова — вулиця Курчатова — шосе Будівельників — проспект Хіміків — вулиця Пивоварова — Кільцева 35
Тролейбусне управління — проспект Гвардійський — СХМЗ — Аміак 20
6 Тролейбусне управління — проспект Гвардійський — СХМЗ — Аміак — Дослідний завод — «Склопластик» — Північна 45
Скасовані маршрути
Маршрут Роки курсування
3 Тролейбусне управління — проспект Гвардійський — вулиця Курчатова — СПЗ (нові площі) — вулиця Новікова — проспект Радянський — проспект Гвардійський — вулиця Заводська — проспект Хіміків — вулиця Пивоварова — Кільцева 19831993
4 СПЗ (нові площі) — вулиця Новікова — проспект Радянський — БК «Хіміків» — проспект Радянський — вулиця Новікова 19852008, працював лише вранці і ввечері
Перспективні маршрути
Маршрут Приблизний рік
введення в експлуатацію
2 СВО «Азот» — проспект Гвардійський — 6-й мікрорайон (подовження маршруту до 5 км) Невідомо
3 Міжміський маршрут «Сєвєродонецьк — Лисичанськ»: Тролейбусне управління — проспект Гвардійський — вулиця Новікова — Центральний проспект — Дослідний завод — завод «Пролетарій» — РТІ Планувалося відкриття до 2015 року
7 Автовокзал — вулиця Пивоварова — проспект Хіміків — аеропорт — смт Борівське Планувалося відкриття до 2012 року
8 ГІАП — вулиця Донецька — вулиця Єгорова — Щедрищево — ПТ «Гагаріна» Невідомо
9 СПЗ (нові площі) — вулиця Новікова — Метьолкіне — Воронове Невідомо
10 Міжміський маршрут «Сєвєродонецьк — Рубіжне»: Автовокзал — вулиця Заводськая — вулиця Визволителів — проспект Московський Невідомо

Вперше про можливість створення міжміського тролейбуса, що зв'яже Сєвєродонецьк та Лисичанськ заговорили наприкінці 80-х років, коли була прийнята перша транспортна схема міжміського тролейбуса. Однак розпочати будівництво вдалося тільки у 1990 році. Роботи велися до 1993 року і були припинені через нестачу коштів. В наступні роки частину споруд тролейбусної лінії продали різним організаціям. Тим не менш опори і частина контактної мережі залишилися на своїх місцях, а будівництво призупинено.

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Разовий квиток (до 2013 року)
Разовий квиток (з 2013 року)
   Тролейбуси, що виходять на лінії
   Тролейбуси, що експлуатувались раніше, списані, не стоять на обліку

Інформація станом на 12 липня 2017 року[4].

Модель Фото Роки експлуатації Реєстраційні номери Загальна кількість Усього/робочих Примітки
Білорусь АКСМ-32100А Троллейбус АКСМ-321 «Сябар».jpg 2011–понині 401–410 10 10/10
Україна Дніпро Е187 2008–понині 137–138 2 2/2 № 138 — до 2008 у Білій Церкві
Росія ЗіУ-682Г-016.03 2006–понині 135–136 2 2/2
Україна ЮМЗ Т2.09 2006–понині 503 1 1/1
Україна ЮМЗ Т1Р (Т2П) Sjewjerodonezk-JuMZ-T1R-203.jpg 2003–понині 201–203 3 2/2 Усі були перероблені з ЮМЗ Т1
Україна ЮМЗ Т2 2002–понині 501–502, 504–510 9 9/9 № 501 — до 2002 року; № 506–507 — до 2008 року; № 509–510 — до 2010 року у Києві
Україна ЮМЗ Т1 19932011 201–203 3 0/0 Усі були перероблені у ЮМЗ Т1Р (Т2П)
Росія ЗіУ-682Г [Г00] ZiU-9 in Sievierodonetsk.jpg 19912013 091, 130, 132–134, б/н (6 шт.) 11 0/0 б/н — з 1991 року у Стаханові
СРСР ЗіУ-682В-012 [В0А] 1988–понині 110–111, 113–120, 125–126, 129 13 5/5 № 125–126, 129 — до 1991 року у Стаханові
СРСР ЗіУ-682В10 19851989 76–79, 81 5 0/0 № 76 — з 1989 року у Краматорську;  77, 79, 81 — з 1989 року у Харцизьку;
№ 78 — з 1989 року у Бахмуті
СРСР ЗіУ-682В [В00] Полигон троллейбусного депо Северодонецка.jpg 1984–понині 59, 63, 67–75, 80, 82–87, 089–090,
092–109, 112, 121–124, 127–128, 131
47 5/5 № 72, 80 — з 1989 у Харцизьку; № 73, 82 — з 1989 у Бахмуті;
№ 75 — з 1989 року у Краматорську; № 093 — до 1991 року у Стаханові
СРСР КТГ-1 1978–понині ТГ-1, ТГ-3, 555 3 1/1
СРСР ЗіУ-682В 19782001 01–58, 60–62, 64–66 64 0/0 № 38–39 — з 1987 до 1992 роки у Лисичанську

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Об'єкти міського електротранспорту України станом на 01.01.2017. — Корпорація «Укрелектротранс».
  2. Інвентарний парк тролейбусів по містах України на 01.01.2017 з аналізом його змін за 2016 рік. — Корпорація «Укрелектротранс».
  3. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Укрелектротранс не вказаний текст
  4. Список подвижного состава, Северодонецк, Троллейбус. Городской электротранспорт. Процитовано 12 липня 2017.  (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]