Сєнно (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Сєнно
біл. Сянно
Coat of Arms of Sianno, Belarus.svg Flag of Sianno.svg
Q6482851? Q19810333?
Markosian Belarus village 480.jpg
Сєнно
Основні дані
54°49′00″ пн. ш. 29°41′00″ сх. д. / 54.81667° пн. ш. 29.68333° сх. д. / 54.81667; 29.68333Координати: 54°49′00″ пн. ш. 29°41′00″ сх. д. / 54.81667° пн. ш. 29.68333° сх. д. / 54.81667; 29.68333
Країна Білорусь Білорусь
Область Вітебська область
Район Сєнненський район
Перша згадка 1442
Статус з 1777 року
Населення 8,1 тис. осіб (2007)
Транслітерація назви Sianno
Поштовий індекс 211117
Телефонний код +375-2135
Висота 176 м.н.р.м.
Водойма озеро Сєнно
Відстань
Найближча залізнична станція Бурбин (15 км)
До обласного центру
 - фізична 51 км
Сєнно. Карта розташування: Білорусь
Сєнно
Сєнно
Сєнно. Карта розташування: Вітебська область
Сєнно
Сєнно
Сєнно (Вітебська область)

CMNS: Сєнно на Вікісховищі

Сєнно́ (біл. Сянно) — місто в Вітебській області Білорусі. Адміністративний центр Сєнненського району.

Населення міста становить 8,1 тис. осіб (2007; 8,1 тис. в 2006).

Економіка[ред. | ред. код]

В місті працюють комбінат будівельних матеріалів, льонозавод, плодоовочевий, цегляний та молочний заводи, підприємства лісової та деревообробної промисловостей, ведеться видобуток торфу. Є готель, краєзнавчий музей.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше місто згадується 1442 року, входило до Полоцького воєводства Великого Князівства Литовського. Містечко належало Ольгердовичам, Друцьким, Острозьким. В першій половині XVI століття — містечко Вітебського воєводства Великого Князівства Литовського. 1534 року містечко було спалене московськими військами Бориса Горбатого. В першій половині XVII століття належало Сапегам.

З 1772 року Сєнно в складі Російської імперії, стало містечком Оршанської провінції. В другій половині XVIII століття належало Огінським. 1777 року Сєнно отримав статус міста, став центром Сєнненського повіту спочатку Білоруської, а пізніше Могильовської губернії. 16 жовтня 1781 року місто отримало свій герб. В 1923 року — позаштатне місто, центр волості Вітебського повіту. Після окупації Білоруської Народної Республіки — в складі РРФСР, з 17 липня 1924 року — в складі БРСР як центр Сєнненського району Вітебської губернії. З липня 1941 по 25 червня 1944 років місто було окупованим німцями.

Географія[ред. | ред. код]

Сенно стоїть на 2 моренних височинах, розділених з півночі на південь однойменним озером.

Транспорт[ред. | ред. код]

Через Сєнно проходять автомобільні дороги Р25 (Вітебськ - Сєнно), Р86 (траса М8 - Богушевсбк - Мядель) і Р113 (Сєнно - Ушачі).

Міські та приміські пасажирські перевезення здійснює ВАТ «АТП № 20» міста Сєнно.

Туристична інформація[ред. | ред. код]

Працює Сєнненський краєзнавчий музей. Зупинитися можна в міському готелі.

Видатні місця[ред. | ред. код]

  • Слов'янське городище залізної доби на околиці
  • Церква Святого Миколая (кін. XX століття)
  • Католицька каплиця Святої Трійці (кін. XX століття)
  • Костел Пресвятої Трійці і монастир домініканців (XVIII ст.)
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці
  • Адміністративна будівля (поч. XIX століття)

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Володимир Гомонов (1929-1998) - білоруський художник-маляр
  • Геннадій Давидько (нар. 1955) - заслужений артист Білорусі
  • Міхал Ермашкевіч (нар. 1966) - білоруський римсько-католицький діяч, домініканець, художник
  • Алесь Жаврук (1910-1942) - білоруський поет
  • Лариса Кажарська (нар. 1938) - білоруський вчений-медик
  • Дора Кроз (1909-1997) - білоруський співачка
  • Марія Певзнер (1901-1989) - учений, психіатр, дефектолог
  • Євген Радкевич (1937-1999) - білоруський письменник

Посилання[ред. | ред. код]