Сіагрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Афраній Сіагрій (лат. Afranius Syagrius, 430487) — останній скільки-небудь впливовий римський полководець, а також останній римський намісник у Північній Галлії (Суассонській області) (бл. 465-486). Саме після його загибелі можна говорити про повний крах римської державності в Західній Європі.

Біографія[ред. | ред. код]

Сіагрій був родом з галло-римської сенаторської сім'ї; батько Сіагрія Егідій був полководцем та останнім мав чин magister militum у Галлії — встановив у Північній Галлії в 456/457-465 роках своє панування. Сіагрій успадкував область між Луарою та Сеною зі столицею в Суассоні та утримував її до 486 року, коли франкський король Хлодвіг I розбив його під Суассоном. Після цього Сіагрій втік до Тулузи до вестготів, але їхній король Аларіх II видав його Хлодвігу, який і стратив Сіагрія в 487 році.

Роль в історії Західної Європи[ред. | ред. код]

Той факт, що саме Сіагрію, а не, наприклад, іншому італійському або іберійськоиу полководцю вдалося так довго протриматися в Північній Галлії, не найбільш романізованій провінції, підтверджує факт зміщення політичного і культурного центру Європи все далі на північ в силу цілого ряду політичних, кліматичних, економічних і культурних аспектів. Разом з тим, його тривале правління все ж таки сприятливо позначилося на спадкоємності галло-римських традицій у цьому регіоні Європи, незважаючи на хвилю Великого переселення народів.

Посилання[ред. | ред. код]