Сіазань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіазань
Основні дані
41°04′42″ пн. ш. 49°06′22″ сх. д. / 41.07833333336077430° пн. ш. 49.10611111113877314° сх. д. / 41.07833333336077430; 49.10611111113877314Координати: 41°04′42″ пн. ш. 49°06′22″ сх. д. / 41.07833333336077430° пн. ш. 49.10611111113877314° сх. д. / 41.07833333336077430; 49.10611111113877314
Країна  Азербайджан
Адмінодиниця Сіазанський районd
Столиця для Сіазанський районd (район Азербайджану)
Площа 759 км²
Населення 18 655 осіб (1989)[1]
Висота НРМ 55 ± 1 м
Часовий пояс UTC+4
Номери автомобілів 53
GeoNames 584954
OSM 3764578 ·R (Сіазанський район)
Міська влада
Мапа
Мапа


CMNS: Сіазань у Вікісховищі

Сіазань (азерб. Siyəzən) — місто і адміністративний центр Сіазанського району Азербайджану, розташоване на приморській низовині.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто в межиріччі Гільгільчаю і Атачаю. На заході видніються гори Великого Кавказу, на сході — Каспійське узбережжя. Самур-Дівічинську низовину, на якій розташована Сіазань, поруч із містом перетинає Самур-Апшеронський канал. Через Сіазань проходять автомобільна і залізнична магістралі республіканського значення.

До Сіазанського міського муніципалітету входять: селище, водопровід та мікрорайон Гянджлик. Село Агбаш і санаторій Кала-алти (Чираг-гала) лежать на території Сіазанського району, але входять до складу Дівічинського району.

Історія

[ред. | ред. код]
Вигляд на місто

Околиці Сіазані лежать на території давніх торговельних шляхів. Однак відомостей про постійне поселення немає, хоча район рясніє різними старовинними пам'ятками архітектури. Міське поселення Сіазань пов'язане з освоєнням природних ресурсів регіону, головним чином нафти й газу, хоча є тут також і поклади вапняку, глини та гравію.

Назва сходить до татського siyə — «чорний» і zən — «жінка». До 1954 року Сіазань була селищем під назвою Кизил-Бурун. Після скасування в 1959 році Сіазанського району місто увійшло до складу Дівічинського району Азербайджанської РСР. У 1992 році місто знову стало адміністративним центром новоутвореного Сіазанського району.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Попри невідомість у широких колах, в місті Сіазань і його околицях є кілька визначних культурних об'єктів. Саме місто — типове міське поселення радянського планування. В ньому є кілька парків, пам'ятників діячам Азербайджану і меморіалів сучасної історії краю. В Сіазанському районі є об'єкти світового значення. Насамперед, це розташована за 15—18 км від міста фортеця Чирах-кала (IV—VI ст.). Її руїни представляють залишки колись потужної Каспійської (Гільгільчайської) оборонної лінії. Фортецю використовували як дозорно-сигнальну вежу аж до XVIII століття.

Іншою важливою пам'яткою є гора Бешбармаг (П'ять пальців) на південь від Сіазані. Крім того, що гора від найдавніших часів слугувала орієнтиром для мандрівників і торговців, це місце овіяне легендами. На вершині є джерело, яке нібито виконує бажання. Біля підніжжя Бешбармагу розташований «Пір Хидир Зунджа» — культове місце для паломників. Тут же лежать руїни міста Хурсангала.

У північній частині міста розташований Шахаргах. Поблизу Сіазані зберігся водопровід 1906 року.

Пам'ятники:

  • Пам'ятник Д. Джаббарли.
  • Пам'ятник М. Мушфігу.
  • Нізамі Гянджеві.
  • Меморіальний комплекс «20 січня».
  • Меморіальний комплекс «Нефтчі шехідляр».

Парки:

  • Міський парк імені Джафара Джаббарли.
  • Парк і музей імені Гейдара Алієва.

Населення

[ред. | ред. код]

За всесоюзним переписом населення 1989 року в Сіазані мешкало 18 655 осіб[2]. Перепис населення 2010 року виявив населення міста 27 600 осіб. Національний склад міста: азербайджанці, тати, лезгини, росіяни. За переписом 2012 року населення міста становило 28 127 осіб.

Економіка

[ред. | ред. код]

У районі міста ведеться видобуток нафти, є газобензиновий завод. Розвинута рибна промисловість.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]