Сіберут

Сіберут
індонез. Pulau Siberut
Річка на острові Сіберут
Карта Карта острова Сіберут та сусідніх островів Індонезії
Карта острова Сіберут та сусідніх островів Індонезії
Географія
1°23′0″ пд. ш. 98°54′0″ сх. д.
Місцерозташування	Південно-Східна Азія Індійський океан
Акваторія	Індійський океан
Група островів	о-ви Ментавай (Малайський архіпелаг)
Площа	3828  км² (141-ше місце)
Довжина	115  км
Ширина	50  км
Берегова лінія	397  км
Найвища точка	384 м
Країна
Індонезія
Регіон	провінція Західна Суматра
Адм. одиниця	Ментавайські острови
Населення	35,091 особа (2010)
Сіберут Сіберут (Індонезія)
Сіберут Сіберут (Суматра)
Сіберут у Вікісховищі

Сіберут (індонез. Pulau Siberut; англ. Siberut) — найбільший острів групи островів Ментавай (Малайський архіпелаг, Південно-Східна Азія), розташований в Індійському океані, на захід від острова Суматра, входить до складу Індонезії.

Географія

Острів адміністративно належить до провінції Західна Суматра. Розташований за 150 км на захід від острова Суматра, омивається водами північно-східної частини Індійського океану з заходу, та Ментавайською протокою — зі сходу. За 40 км на північний захід розташований невеличкий острівець Боче, а зразу ж за ним острів Танах-Бала, за 1 км на південний схід розташований острівець Масокут, а за 45 км — острів Сипора. Острів простягся з північного заходу на південний схід на 115 км, при максимальній ширині до 50 км, довжина берегової лінії становить 396,5 км. Острів має площу: за одними даними 4030 км², за іншими — 3828,5 км² (20-те місце в Індонезії та 141-ше у світі). Найбільша висота (вершина без назви) — 384 м.

Клімат острова теплий та вологий екваторіальний, температура коливається від 22 до 31 °C, а вологість — від 81 до 85 %. Середньорічний рівень опадів — 4000 мм.

Населення

Населення острова Сіберут у 2010 році становило 35,091 особу. Найчисельніша народність острова — ментавайці.

Фауна та флора

Сіберут відокремився від материнського Зондського шельфу в середньому плейстоцені. Тривала ізоляція привела до того, що нам ньому утворилося безліч ендемічних видів, у тому числі понад 900 видів судинних рослин і понад 30 унікальних видів тварин. 65 % ссавців і 15 % інших тварин острова ендемічні. З 134 видів птахів ендемічні 19.

Острів славиться своїм ареалом приматів, у тому числі: гібон клосса (Hylobates klossii), кирпач або сімакобу (Simias concolor), ментавайський лангур (Presbytis potenziani), макака пагайський (Macaca pagensis), макака сіберутський (Macaca siberu).

Східне узбережжя має безліч острівців, бухт, заток і коралових рифів і покритий мангровими лісами шириною до 2 км, які поступово переходять у зарості мангрових пальм. Західне узбережжя має переважно ліси Баррінгтонія, і до нього важко добратися через бурхливе море та круті скелі. Значна частина острова покрита вологими тропічними заболоченими лісами, також присутні ділянки пралісу.

Сіберут був визнаний біосферним заповідником в 1981 році, а в 1993 західна частина острова була оголошена національним заповідником «Національний парк "Сіберут"» з територією в 1905 км². Близько 70 % дощових лісів, що залишилися за межами заповідника були вирубані в комерційних цілях.

У 2001 році ЮНЕСКО започаткувало нову фазу в програмі збереження екосистеми острова за допомогою місцевого розвитку. Ця фаза включає в себе створення партнерства місцевих громад, природоохоронних груп і місцевих органів влади. Проте, погане управління і корупція як і раніше є головною причиною значних нелегальних вирубок.

Див. також

• Список островів за площею

Посилання

• UN SYSTEM-WIDE EARTHWAT{{}}CH Web Site. Siberut (англ.)
• Острови Ментавай // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).