Сіверськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сіверськ
Герб Северска.gif Siversk prapor.png
Герб Сіверська Прапор Сіверська
Розташування міста Сіверськ
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район Бахмутський район Бахмутський район
Рада Сіверська міська рада
Код КОАТУУ 1420910400
Засноване 1913
Статус міста з 1961 року
Населення 12 036 (01.01.2014)[1]
Площа 11 км²
Густота населення 1104 осіб/км²
Поштові індекси 84522-84524
Телефонний код +380-6274
Координати 48°51′47″ пн. ш. 38°05′50″ сх. д. / 48.86306° пн. ш. 38.09722° сх. д. / 48.86306; 38.09722Координати: 48°51′47″ пн. ш. 38°05′50″ сх. д. / 48.86306° пн. ш. 38.09722° сх. д. / 48.86306; 38.09722
Висота над рівнем моря 72 м
Водойма р. Бахмутка, Суха Плітка, Кам'янка
Відстань
Найближча залізнична станція Сіверськ
До обл./респ. центру
 - фізична 99 км
 - залізницею 124 км
 - автошляхами 120 км
До Києва
 - фізична 570 км
 - залізницею 754 км
 - автошляхами 674 км
Міська влада
Адреса 84522, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Сіверськ, вул. Центральна, 8, 5-27-66
Веб-сторінка Сіверська міськрада
Міський голова Черняєв Андрій Олександрович[2]

Commons-logo.svg Сіверськ у Вікісховищі

Сі́верськ (до 1974 — Яма) — місто на півночі Донецької області. Підпорядковане Сіверській міській раді.

Населення[ред.ред. код]

  • 2001 рік — 14,393 мешканців;
  • 2004 рік — 13,700 мешканців;
  • 2009 рік — 12,700 мешканців;
  • 2012 рік — 12,252 мешканців.[1]
  • 2013 рік — 12,145 мешканців.[1]
  • 2014 рік — 12,036 мешканців.[1]

Археологія[ред.ред. код]

На території теперішнього Сіверська люди жили з найдавніших часів. Тут виявлені майстерні обробки кременю епохи неоліту (VII—III тис. до н. е.).

Розкопано 8 курганів, поселення епохи міді та бронзи (ІІІ—І тис. до н. е.).

На території цього краю перехрещувалися різні культури. Тут мешкали готи, гуни, авари, алани, болгари, хозари.

До новітнього періоду стояли половецькі статуї — «кам'яні баби».

У VIII — X століттях з'являються слов'яни. Всі вони залишили після себе археологічні пам'ятки.

Історія[ред.ред. код]

З 1571 р., ближче до гирла р. Бахмут, для забезпечення охорони південних кордонів Руської держави від кримсько-татарських нападів стояла Бахмутська сторожа.

Чорногорівка[ред.ред. код]

Перші зимівники запорізьких козаків на річки Бахмут з'являються в кінці ХVІ — початку ХVІІ століть. У Шовковому Ярі (мікрорайон Чорногорівка) теж зимували козаки. Тут у 1851 році утворено село Чорногорівка (мікрорайон міста).

Старий Млин[ред.ред. код]

На правому боці річки Бахмут і її притоки річки Яма козаки заснували поселення Старий Млин, яке в 1768 р. увійшло до рангової дачі генерала Радивона Депрерадовича. Старий Млин здобуло назву Радивонівка (мікрорайон міста). За даними 1859 року тут існувало поселення Старий Млин, (Родіонівка), панське село, над Бахмуткою, 15 господ, 503 осіб.[3]

Ямське[ред.ред. код]

У 1859 р. на правобережжі річки Кам'янка — селище Марченко (мікрорайон Ямський).

У 1881 р. почала працювати Кам'янська державна зрошувальна дільниця з агрошколою (пізніше сільськогосподарський технікум).

З побудовою залізниці (1908—1911 рр.) і доломітного заводу (1909—1913 рр.) виникає селище Яма, яке по 1959 рік — адміністративний центр Ямського району. В 1961 р. селище отримало статус міста. 2 серпня 1973 року місто Яма було перейменоване на місто Сіверськ і підпорядковане Сіверській міській раді (до цього місто було підпорядковане Лиманській міській раді).

Російсько-українська війна з 2014 року[ред.ред. код]

Докладніше: Бої за Сіверськ

12 липня 2014 року, під час війни на сході України місто було зачищене від сил проросійських збройних формувань.

Промисловість[ред.ред. код]

На території міста розміщено 85 підприємств, організацій і закладів. Промисловий потенціал міста представлений підприємствами, найбільші з них ТОВ «Сіверський доломіт», ДП «Ізосєв-1», залізнична станція, ВАТ «Сіверське хлібоприймальне підприємство», цегляний завод ЗАТ «Будіндустрія», хлібокомбінат.

Залізнична станція у Сіверську

Культурні та освітні заклади[ред.ред. код]

В місті працює музей Володимира Сосюри. Працюють загальноосвітні школи, професійний ліцей, дошкільні заклади, Центр культури, бібліотеки, школа естетичного виховання, Центр дитячої та юнацької творчості, лікарня, спортивно-оздоровчий комплекс. Також у місті видається газета «Сіверські вісті» (до 1994 р. — «Ленінський шлях», «Доломітник»).

Постаті[ред.ред. код]

Світлини міста[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року» . — Київ, Державна служба статистики України, 2014. — 112с.
  2. Обрані на посаду міського голови у містах районного значення. Сіверськ.
  3. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.