Сігер Брабантський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сігер Брабантський
лат. Sigerius de Brabantia
Аверроїзм (Схоластика)
Dante Pd10 Kopenhagen MS Thott 411.2.jpg
Сігер (праворуч згори у червоному) в Раю Данте
Народження близько 1235/1240
Брабант, Бельгія Бельгія
Смерть 10 листопада 1284
Орв'єто, Італія Італія
Різана рана
Громадянство (підданство) Бельгія
Знання мов
  • латина
  • Ім'я при народженні Sigerius de Brabantia або Siger de Brabantt
    Основні інтереси релігія
    Alma mater Паризький університет
    Зазнав впливу
  • Арістотель і Аверроес
  • Відомі студенти Godfrey of Fontaines[d]
    Історичний період Середньовіччя
    Конфесія Римо-католицька церква

    Сі́ґер Браба́нтський (близько 1235/1240, Брабант — 1284, Орв'єто) — французький філософ, магістр, пізніше професор факультету мистецтв Паризького університету, засновник артистичного факультету Паризького університету, засновник західноєвропейського (т. зв. «латинського») аверроїзму. Автор трактатів і коментарів до «Фізики», «Метафізики» та інших творів Аристотеля, представник радикального аристотелізму

    Сігер вважав, що істина раціонального знання може суперечити істині релігійного одкровення. Він визнавав існування Бога як першопричини, заперечував творіння з нічого, вважав, що світ «співвічний» Богові. Сігер прийшов до висновку про вічність і несотворність світу, вважаючи, що Бог є першорушієм, але не творцем сущого, заперечував безсмертя індивідуальної душі людини, відстоював пріоритет розуму. Центральним у доктрині Сігера Брабантського було вчення про єдиний, універсальний розум — загальний для всього людства.

    Він був прозваний сучасниками «Великим». Погляди Сігера Брабантського були засуджені Альбертом Великим, Томою Аквінським (див. трактат «Про єдиний розум проти аверроїстів») та ін. Сігер неодноразово (1270 і 1277 рр.) викликався до папського двору в Римі й зрештою, був відданий до суду інквізиції, під час слідства убитий особистим секретарем. Філософські погляди Сігера Брабантського відбивали опозицію бюргерства феодального світу.

    Трактати[ред. | ред. код]

    • «Про розумну душу»
    • «Про вічність світу»
    • «Неможливе»
    • «Про необхідність і взаємозв'язок причин»

    Джерела та література[ред. | ред. код]

    Література[ред. | ред. код]

    • Пашук А. Нариси з історії філософії середніх віків. — Львів : Видавництво Львівського університету ім. І. Франка, 2007. — 646 с. — ISBN 966-613-517-5.
    • Шевкина Г. В. Сигер Брабантский и парижские аверроисты XIII века. — Москва : ВТД «Університетська книга», 1972. — 104 с.
    • Быховский Б. Э. Сигер Брабантский. — М.: Мысль, 1979. — 184 с. (Мыслители прошлого).