Перейти до вмісту

Сігурд II (король Норвегії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сігурд II
Народився1133[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Норвегія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер10 червня 1155[1] або 6 лютого 1155(1155-02-06)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Берген, Норвегія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЦерква Христа (Берґен)d Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаНорвегія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмонарх Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаКороль Норвегії
Конфесіяхристиянство Редагувати інформацію у Вікіданих
РідGille dynastyd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоГаральд IV Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиThora Guttormsdatterd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриБріґіт Гаральдсдоттер, Margaret Haraldsdatterd, Ейстейн II, Інге I, Magnus Haraldssond і Maria (?)d Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиҐокон II, Sigurd Markusfostred, Cecilia Sigurdsdatterd, Сверрір I, Erik Sigurdssond[3] і Harald Sigurdssond[3] Редагувати інформацію у Вікіданих

Сігурд II (11331155) — король Норвегії з 1136 до 1155 року. Походив із династії Інглінгів. Мав прізвисько «Мунн», тобто «Рот».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син Гаральда IV, короля Норвегії, та Тори гуттормсдотер, королівської коханки. Був досить малим, коли його батька було вбито у 1136 році. Фактично інтереси Інге став захищати його дід, впливовий аристократ східної Норвегії. У цьому році на тінгу в ейратінгі Сігурда оголошено новим королем. Після цього об'єднався з іншими опікунами принців Магнуса та Інге Гаральдсонів. Разом вони виступили проти короля Магнуса IV та претендента на корону Сігурда Слембе. Вирішальні битви відбулися 12 листопада 1139 року — в морській битві при гольменгра поблизу Осло був розбитий і загинув Магнус IV, а на суходолі також зазнав поразки й був вбитий Сігурд Слембе.

Після цього тривало правління трьох братів — Інге I, Сігурда II, Магнуса. У 1142 частину влади було надано ще одному синові Гаральда IV — Ейнстейну, який повернувся із Шотландії. У 1145 році помирає Магнус. Втім до 1155 року відносини між братами були мирними з огляду на те, що фактично керували країною їх опікуни. За цей час у 1152 році під час візиту до Норвегії папського легата Ніколас Бреспіра було впроваджено архієпископство у Нідаросі (сучасний Тронгейм).

6 лютого 1155 спалахнув конфлікт у м. Берген поміж Інге I та Сігурдом II, під час якого останнього було вбито. Боротьбу проти Інге продовжили сини Сігурда II.

Родина

[ред. | ред. код]

Не був одружений.

Діти від різних коханок:

  • Гокон (1147—1162)
  • Сігурд (1155—1163)
  • Гаральд (д/н-1170)
  • Цецилія

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Alison Finlay; editor and translator (2004). Fagrskinna, a Catalogue of the Kings of Norway. Brill Academic Publishers. ISBN 90-04-13172-8
  1. а б в г https://nbl.snl.no/Sigurd_2_Haraldsson_Munn
  2. а б Find a Grave — 1996.
  3. а б Lundy D. R. The Peerage