Сігурд II (король Норвегії)
Сігурд II | |
---|---|
![]() | |
Народився | 1133[1] ![]() Норвегія ![]() |
Помер | 10 червня 1155[1] або 6 лютого 1155[2] ![]() Берген, Норвегія[1] ![]() |
Поховання | Церква Христа (Берґен)d ![]() |
Країна | Норвегія ![]() |
Діяльність | монарх ![]() |
Посада | Король Норвегії |
Конфесія | християнство ![]() |
Рід | Gille dynastyd ![]() |
Батько | Гаральд IV ![]() |
Мати | Thora Guttormsdatterd ![]() |
Брати, сестри | Бріґіт Гаральдсдоттер, Margaret Haraldsdatterd, Ейстейн II, Інге I, Magnus Haraldssond і Maria (?)d ![]() |
Діти | Ґокон II, Sigurd Markusfostred, Cecilia Sigurdsdatterd, Сверрір I, Erik Sigurdssond[3] і Harald Sigurdssond[3] ![]() |
Сігурд II (1133—1155) — король Норвегії з 1136 до 1155 року. Походив із династії Інглінгів. Мав прізвисько «Мунн», тобто «Рот».
Син Гаральда IV, короля Норвегії, та Тори гуттормсдотер, королівської коханки. Був досить малим, коли його батька було вбито у 1136 році. Фактично інтереси Інге став захищати його дід, впливовий аристократ східної Норвегії. У цьому році на тінгу в ейратінгі Сігурда оголошено новим королем. Після цього об'єднався з іншими опікунами принців Магнуса та Інге Гаральдсонів. Разом вони виступили проти короля Магнуса IV та претендента на корону Сігурда Слембе. Вирішальні битви відбулися 12 листопада 1139 року — в морській битві при гольменгра поблизу Осло був розбитий і загинув Магнус IV, а на суходолі також зазнав поразки й був вбитий Сігурд Слембе.
Після цього тривало правління трьох братів — Інге I, Сігурда II, Магнуса. У 1142 частину влади було надано ще одному синові Гаральда IV — Ейнстейну, який повернувся із Шотландії. У 1145 році помирає Магнус. Втім до 1155 року відносини між братами були мирними з огляду на те, що фактично керували країною їх опікуни. За цей час у 1152 році під час візиту до Норвегії папського легата Ніколас Бреспіра було впроваджено архієпископство у Нідаросі (сучасний Тронгейм).
6 лютого 1155 спалахнув конфлікт у м. Берген поміж Інге I та Сігурдом II, під час якого останнього було вбито. Боротьбу проти Інге продовжили сини Сігурда II.
Не був одружений.
Діти від різних коханок:
- Гокон (1147—1162)
- Сігурд (1155—1163)
- Гаральд (д/н-1170)
- Цецилія
- Alison Finlay; editor and translator (2004). Fagrskinna, a Catalogue of the Kings of Norway. Brill Academic Publishers. ISBN 90-04-13172-8
- ↑ а б в г https://nbl.snl.no/Sigurd_2_Haraldsson_Munn
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage