Сіделко

Сіде́лко, сіде́лка — частина упряжі для коней у вигляді подушки, що підкладається під черезсіделок^[1]^[2] (ремінь, що йде через спину коня від однієї голоблі до другої)^[3]^[4]. Збільшує площу опори черезсіделка, захищаючи від пошкоджень спину коня. Окрім того, воно приймає на себе 15-20 % тяглового зусилля. Функція черезсіделка — переносити вагу голобель і хомута (і частину тягового зусилля) на спину. Як і верхові сідла, сіделко кріпиться до спини коня за допомогою попруги.

Сіделка існують двох типів: пряме чи лежаче і горбате чи стояче (останнє більш поширене). Лежаче використовують для коней з низькою холкою, стояче — для коней з високою холкою, а також для коней середньої і нижчесередньої вгодованості.

Лежаче сіделко складається з основи-подушки, покришки і наскрізного горта — ременя, який проходить через прорізи в покришці й пристібується кінцями до попруги. По боках сіделка розташовано по дерев'яній колодці, до яких металевими пластинами-личинками кріплять металеві дужки. Через дужки проходить черезсіделок. Стояче сіделко складається з арчака — двох вигнутих догори дуг, двох прикріплених під ними по боках широких полиць, на яких кріпляться кільця для двох гортів і дві дужки для черезсіделка, а під арчак кладеться пітник^[5].

До сіделка кріпляться вкорочені голоблі при використанні голобельно-посторонкового («англійського») запрягу.

У разі використання цугового запрягу з форейторами для них замість сіделок застосовуються звичайні верхові сідла.