Сідні Бреннер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сідні Бреннер
англ. Sydney Brenner
Sydney Brenner OIST 2008 (33208371153) (cropped).jpg
Народився 13 січня 1927(1927-01-13)[1]
Джермістон, Південно-Африканський Союз
Помер 5 квітня 2019(2019-04-05)[2] (92 роки)
Сінгапур
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Діяльність біотехнолог, генетик, викладач університету
Alma mater Університет Вітватерсранда
Оксфордський університет
Сфера інтересів біологія
Заклад Кембриджський університет і Університет Каліфорнії (Берклі)
Науковий ступінь докторський ступінь[d][3]
Науковий керівник Сиріл Норман Гіншелвуд
Аспіранти, докторанти Gerald M. Rubin[d] і John Graham White[d]
Член Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Французька академія наук, Національна академія наук США[4], Американська академія мистецтв і наук, Європейська організація молекулярної біології, Європейська академія[5] і Американське філософське товариство
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (2002)
Королівська медаль

Сідні Бреннер у Вікісховищі?

Сідні Бреннер (англ. Sydney Brenner; 13 січня 1927, Джермістон, Південно-Африканський Союз — 5 квітня 2019) — південно-африканський біолог, лауреат Нобелівської премії в області медицини та фізіології 2002 року.

Біографія: початок кар'єри[ред. | ред. код]

Сідні Бреннер народився 13 січня 1927 року в невеликому містечку Джермістон, в Південній Африці, в сім'ї єврейських іммігрантів. Його батько іммігрував з Литви в 1910 році, а матір — з Латвії в 1922. Закінчив провідний Університет Вітватерсранда в Йоганесбурзі. Закінчив аспірантуру і отримав ступінь доктора філософії вже в Оксфордському університеті.

Науковий внесок[ред. | ред. код]

У 1960-х роках Бреннер вніс істотний внесок у розкриття триплетного коду трансляції білка. У ході експерименту разом із видатним англійським фізіологом Френсісом Кріком вони відкрили так звані « мутації зсуву рамки». Зрештою, це забезпечило, в подальшому, розкриття генетичного коду.

Після цього Бреннер сфокусувався на біології Caenorhabditis elegans як модельного організму для дослідження біології розвитку, включаючи нейрональний розвиток. Він вибрав цього міліметрового ґрунтового черв'яка як модель завдяки простоті його анатомії, легкості вирощування у великих кількостях і, найголовніше, тому що він виявився виключно придатним для генетичного аналізу.

За останні дослідження Сідні Бреннер разом із Робертом Горвіцем та Джоном Салстоном у 2002 році отримав Нобелівську премії в області медицини і фізіології «За відкриття в області генетичного регулювання розвитку людських органів». Його Нобелівська лекція називалася «Природний дар науці» і була присвячена скромній нематоді, яка допомогла розкрити багато особливостей розвитку організмів, такі, наприклад, як апоптоз.

На знак заслуг Бреннера і його піонерської ролі в загальному дослідницькому співтоваристві, що працює над C. elegans, інша нематода, споріднена C. elegans, була названа Caenorhabditis brenneri[6].

Бреннер заснував Інститут молекулярних наук, який в наш час [коли?] асоційований з Інститутом біологічних досліджень Салко (Сан-Дієго).

Визнання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.universalis.fr/encyclopedie/sydney-brenner/
  2. https://www.asianscientist.com/2019/04/topnews/sydney-brenner-nobel-laureate-dies-92-c-elegans-obituary/
  3. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #128411848 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. NNDB — 2002.
  5. https://www.ae-info.org/ae/User/Brenner_Sydney
  6. http://www.mapress.com/zootaxa/2007f/zt01456p062.pdf
  7. Nonsense and suppressor mutations
  8. 1971 Albert Lasker Basic Medical Research Award
  9. http://www.leopoldina.org/en/members/list-of-members/member/156/
  10. http://www.gairdner.org/content/sydney-brenner
  11. http://harveypz.net.technion.ac.il/harvey-prize-laureates/
  12. http://www.kyotoprize.org/en/laureates/sydney_brenner/
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березень 2017. Процитовано 11 березень 2018. 
  14. http://www.dandavidprize.org/laureates/2002/67-future-life-sciences/156-prof-sydney-brenner
  15. http://www.marchofdimes.org/glue/css-images/_notes/prize-in-developmental-biology-award-recipient-history.pdf
  16. A*STAR Corporate Site — Awards — NSTM — Winner Citation
  17. Sydney Brenner Institute for Molecular Bioscience. University of the Witwatersrand. Процитовано 28 September 2008. 

Посилання[ред. | ред. код]