Сікандар-шах I (султан Бенгалії)
| Сікандар-шах I | |
|---|---|
| Народився | 1335 |
| Помер | 1390 |
| Країна |
 Бенгальський султанат |
| Посада | Султан Бенгаліїd |
| Конфесія | іслам і сунізм |
| Батько | Шамс ад-дін Ільяс-шах |
Абул-Муджахід Сікандар-шах I (перс. ابو المجاهد سكندر شاه, бенг. আবুল মুজাহিদ সিকান্দর শাহ; нар. 1335 — 1390) — султан Бенгалії в 1358—1390 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Син султана Шамс ад-діна Ільяс-шаха. Посів трон 1358 року. 1359 року стикнувся з вторгненням делійського султана Фіроза Шаха Туґхлака, який намагався посадити на трон Бенгалії залежного правителя — Зафар-хана Фарсі, зятя Мубарак-шаха, султана Сонаргаону. Сікандар-шах I відступив до фортеці Екдала, обравши оборонну тактику в інших укріпленнях. З настанням періоду мусонів ворожа армія стала потерпати через хвороби та нестачу харчів. Зрештою було укладено мирну угоду з Фіроз Шахом, за якою останній визнав незалежність Бенгалії та султанський статус Сікандар-шаха I.
Протягом подальшого панування, використовуючи послаблення делійського султанату, активно розширював володіння уздовж річки Ганг. Водночас велися успішні війни проти племен Ассаму та менш успішно проти араканської держави Ланггуєт.
Разом з тим відомо, що в цей час держава переживала подальше піднесення господарства, торгівлі, ремесел. Було встановлено дипломатичні відносини з Аджланом Абул-Сардж, шаріфом Мекки. Султан активно залучав шейхів, суфіїв та інших мусульманських вчителів, з якими полюбляв вести бесіди.
1390 року проти нього повстав син Азам-хан, який завдав поразки батькові. Під час втечі Сікандар-шаха I було вбито, трон перейшов до Азама, що прийняв ім'я Гіяс ад-дін Азам-шах.
Будівництво[ред. | ред. код]
З його ініціативи було зведено численні величні споруди, зокрема палацові комплекси, мечеті, у тому числі мечеть Адіна в Пандуа, яка була побудована на руїнах індуїстських і буддійських храмів, і була найбільшою мечеттю в Індостані протягом тривалого часу. Також було зведено гробницю та мечеть суфія Ахі Сіраджа (Усмана Сірадж ад-Діна), брама Котвалі біля південного входу в Лахнауті, склеп у Ганагарампурі, Дінаджпур та мечеть у Мулла Сімла.
Джерела[ред. | ред. код]
- Eaton, Richard Maxwell, The Rise of Islam and the Bengal Frontier, 1204-1760, Berkeley: California University Press, 1993. ISBN 0-520-08077-7.
- Majummdar, R.C. (ed.) (2006). The Delhi Sultanate, Mumbai: Bharatiya Vidya Bhavan.
- Islam, Sirajul; Miah, Sajahan; Khanam, Mahfuza; Ahmed, Sabbir, eds. (2012). «Sikandar Shah». Banglapedia: the National Encyclopedia of Bangladesh (Online ed.). Dhaka, Bangladesh: Banglapedia Trust, Asiatic Society of Bangladesh. ISBN 984-32-0576-6.