Сікард Михайло Михайлович
| Сікард Михайло Михайлович | |
|---|---|
| Michael Sicard | |
| Псевдо | M. Sikar |
| Народився |
7 грудня 1867 Одеса |
| Помер |
1937 Брюссель |
| Національність | француз |
| Діяльність | скрипаль, композитор, педагог |
| Відомий завдяки | викладач Музичної школи М. Тутковського |
| Alma mater | Паризька консерваторія |
| У шлюбі з | Людмила Паращенко |
Миха́йло Миха́йлович Сіка́рд (нар. 7 грудня 1867[1], Одеса — † червень 1937, Брюссель) — український і російський скрипаль, композитор і педагог французького походження. Написав кілька оркестрових і камерних творів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Гри на скрипці навчався з дитинства. У ранньому віці переїхав з ріднею до Києва.
Закінчив Київське музичне училище (1882—1884, клас скрипки О. Шевчика) та Паризьку консерваторію (1884—1886, клас Ж. Массара[2]). Удосконалювався в Берліні у Й. Йоахіма (скрипка) та В. Баргіеля (композиція).
Лауреат конкурсу скрипалів Паризької консерваторії (1886, 1-а премія).[1]
Виконавську діяльність розпочав у Києві у дев'ятирічному віці. По закінченні студій працював солістом «Konzert Haus» у Берліні, виступав з власними концертами в багатьох містах Європи.
1888 повернувся до Києва, де почав виступати з концертами, а також створив власний успішний квартет, де виконував партію першої скрипки. Другою скрипкою був згодом відомий в Європі скрипаль Михайло Сербулов. 1893 зблизився з гуртком Миколи Лисенка і створив новий квартет, з яким часто виступав у Києві, Берліні, Празі та ін.
Виступав у містах Російської імперії та столицях Європи. З 1892 викладав у Київському музичному училищі РМТ, приватних школах Станіслава Блуменфельда і Миколи Тутковського.
1894—1895 — соліст Оркестр Колонн в Парижі.
З 1913 — професор консерваторії в Амстердамі.
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Входив до складу очолюваної М. В. Лисенком музичної комісії при Літературно-артистичному товаристві. До складу комісії входили також Єлизавета Мусатова-Кульженко, Казимир П'ятигорович, Карл Шадек, Микола Тутковський і його майбутня дружина Л. С. Паращенко. Однак 1905 року товариство було закрите царською поліцією.
Твори[ред. | ред. код]
- Концерт для скрипки, скрипкові п'єси, обробки українських народних пісень і танців.
- Переклад для скрипки Другої рапсодії М. Лисенка, який присвятив йому своє «Елегійне каприччіо» для скрипки і фортепіано
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Sicard Michael // A New History of Violin Playing: The Vibrato and Lambert Massart's Revolutionary Discovery / Zdenko Silvela. — Universal Publishers, USA, 2001. — P. 174(англ.)
- ↑ Массар, Ламбер-Жозеф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 530
- Сікард Михайло Михайлович // Словник музикантів України / Іван Максимович Лисенко. — С. 281
- Французи в Одесі / Олександр Галяс. — Київ: Наш час, 2012
- Сикард, Михаил Михайлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)