Сікорський Сергій Іванович

Сергій Іванович Сікорський Сяргей Іванавіч Сікорскі
Прапор Міністр внутрішніх справ Білоруської ССР
лютий 1958 року — квітень 1960 року
Прем'єр-міністр:	Авхімович Микола Єфремович, Кисельов Тихон Якович
Попередник:	Баскаков Михайло Іванович
Наступник:	Аксенов Олександр Никифорович
Народження:	11 вересня 1907(1907-09-11) Бобруйськ
Смерть:	28 квітня 1960(1960-04-28) (52 роки) Мінськ
Поховання:	Військовий цвинтар в Мінськуd
Країна:	Російська імперія →  СРСР
Релігія:	атеїзм
Освіта:	Ленінське вище комуністичне сільськогосподарське училище Білорусіd, Курси удосконалення командного складу і Вища партійна школа при ЦК КПРС
Партія:	ВКП(б) з 1930 року
Військова служба
Роки служби:	1929—1930 1941—1944
Звання:	Полковник
Командував:	один з керівників комуністичного підпілля і партизанського руху Вітебської та Брестської областей
Битви:	Німецько-радянська війна
Нагороди:

Сергій Іванович Сікорський (біл. Сяргей Іванавіч Сікорскі, 11 вересня 1907(19070911), місто Бобруйськ, тепер Білорусь — 28 квітня 1960, місто Мінськ, тепер Білорусь) — радянський партійний діяч, Герой Радянського Союзу (1.01.1944). У роки німецько-радянської війни один з керівників комуністичного підпілля і партизанського руху Вітебської та Брестської областей. Обирався членом ЦК КПБ. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го і 5-го скликань, депутат Верховної Ради Білоруської РСР 3-го скликання.

Біографія

Народився 29 серпня (11 вересня) 1907 року в Бобруйську (нині Могильовської області Білорусі) в сім'ї робітника. З 1921 року працював робітником-вантажником на залізниці.

З 1929 по 1930 рік служив у лавах Червоної армії. У 1930 році вступив до ВКП(б).

З 1932 року — голова сільської ради. Потім працював головою колгоспу, директором машинно-тракторної станції в Білоруській СРР.

У 1937 році закінчив Вищу комуністичну сільськогосподарську школу Білорусі.

У 1937 — грудні 1939 року — інструктор ЦК КП(б) Білорусії.

З грудня 1939 до 1941 року — секретар Брестського обласного комітету КП(б) Білорусії з кадрів.

1941 року закінчив Вищі курси політичного складу РСЧА. З початком німецько-радянської війни один з керівників комуністичного підпілля і партизанського руху Вітебської та Брестської областей, уповноважений ЦК КП(б) Білорусії по Брестській області з листопада 1942 року, командир Брестського партизанського з'єднання та, одночасно, секретар Брестського підпільного обласного комітету КП(б) Білорусії (в квітні 1943 — липні 1944 року).

1 січня 1944 року полковнику С.Сікорському, за зразкове виконання завдань командування в тилу противника і особливі заслуги у розвитку партизанського руху в Білорусі, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. З липня 1944 року вийшов в запас.

20 липня 1944 — 1946 року — голова виконавчого комітету Брестської обласної ради депутатів трудящих.

У 1946—1949 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) у Москві.

У 1949 — липні 1950 року — заступник міністра сільського господарства Білоруської РСР.

19 липня 1950 — 6 лютого 1958 року — 1-й секретар Могилівського обласного комітету КП Білорусії.

19 липня 1950 — 28 квітня 1960 року — міністр внутрішніх справ Білоруської РСР.

Жив в Мінську, де і помер 28 квітня 1960 року. Похований на Військовому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений також орденами і медалями:

• Герой Радянського Союзу (1.01.1944)
• орденом Леніна (1.01.1944)
• орденом Червоного Прапора
• орденом Суворова 2-го ступеня
• орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня
• медаллю «За відвагу»

Джерела

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
• Інформація про нагороди С. І. Сікорського на сайті «Подвиг народа» (рос.)