Сільвіна Окампо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сільвіна Окампо
ісп. Silvina Ocampo
Silvina-tomado-por-Bioy-Casares-en-Posadas-1959.jpg
1959
Народилася 28 липня 1903(1903-07-28)
Буенос-Айрес, Аргентина
Померла 14 грудня 1993(1993-12-14) (90 років)
Буенос-Айрес, Аргентина
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Argentina.svg Аргентина
Діяльність письменниця, поетеса, перекладачка
Володіє мовами іспанська[1], англійська, італійська і французька
Роки активності 1937 - 1993
Напрямок фантастика
Жанр оповідання, новели, твори для дітей
Брати, сестри  • Вікторія Окампо
У шлюбі з Адольфо Біой Касарес
Нагороди

Сильвіна Окампо (ісп. Silvina Ocampo; 28 липня 1903, Буенос-Айрес — 14 грудня 1993 року, Буенос-Айрес) — аргентинська поетеса і письменниця, автор коротких оповідань, романіст та драматург, відома своїми фантастичними та реалістичними творами, переважно малої форми. Разом з Хорхе Луїсом Борхесом та Адольфо Біой Касаресом є однією з найвідоміших аргентинських письменників-фантастів.

Сильвіна Окампо здобула численні державні нагороди, серед яких Велика національна літературна премія — двічі, національна поетична премія, премія аргентинського товариства письменників і кілька регіональних нагород.[2]

Біографія[ред. | ред. код]

Сильвіна Окампо народилася 28 липня 1903 в Буенос-Айресі в сім'ї старої аристократії, була молодшою ​​з шести дітей Мануеля Окампо і Рамониних Агуров. Освіту здобула вдома. Однією з її сестер була Вікторія Окампо, видатний літературний організатор, видавець аргентинського журналу Sur, що мав міжнародну славу. Сильвіна вивчала малювання в Парижі, будучи ученицею Джорджо де Кіріко.

З дитинства була схильною до поезії, завдяки сильній культурної традиції своєї родини і зокрема історії своєї сестри Вікторії. Завдяки Хорхе Луїсу Борхесу, з яким письменницю поєднувала велика дружба, зустріла свого чоловіка, письменника Адольфо Бйой Касареса. У 1940 році Сильвіна Окампо вийшла заміж за нього, а в 1954 удочерила дитину Бйой Касареса від іншої жінки — Марту Біой Окампо.

Твори[ред. | ред. код]

Сильвіна Окампо дебютувала книгою оповідань «Viaje olvidado» в 1937 році, далі були три збірки віршів: «Enumeración de la patria», «Espacios métricos» і «Los sonetos del jardín». За «Espacios métricos», опубліковану видавництвом Sur, вона отримала Муніципальну Премію в 1954 році. У 1953 вона посіла друге місце в Національному конкурсі поезії за «Los nombres», і знову нагадала про себе в 1962, зайнявши перше місце з «Lo amargo por dulce».

У співавторстві з Адольфо Біой Касарес, Сильвіна Окампо опублікувала «Ненависть любові» у 1946 році, а в 1956 році вийшла її спільна з Хуаном Родольфо Вількоком п'єса «Los Traidores». Разом з Хорхе Луїсом Борхесом і Адольфо Бйой Касаресом вона брала участь у створенні знаменитої «Антології фантастичної літератури» (Antología de la literatura fantástica) у 1940 році, а також Антології аргентинської поезії в 1941. Сильвіні Окампо присвячена знаменита розповідь Борхеса «П'єр Менар, автор Дон Кіхота».

Твори Сильвіни Окампо перекладені англійською, французькою, російською, італійською та іншими мовами.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Viaje Olvidado (новели), Buenos Aires, Sur, 1937
  • Antología de la literatura fantástica, Buenos Aires, Sudamericana, 1940; 2-е вид. 1965, 3-е изд. — 1970, 4-е вид. — 1990
  • Antología poética argentina, Buenos Aires, Sudamericana, 1941.
  • Espacios métricos (вірші), Buenos Aires, Sur, 1942. Премія міста Буенос-Айрес
  • Enumeración de la patria (вірші), Buenos Aires, Sur, 1942.
  • Los sonetos del jardín (вірші), Buenos Aires, Sur, 1946.
  • Los que aman, odian, Buenos Aires, Emecé, 1946.
  • Autobiografía de Irene (новели), Buenos Aires, Sur, 1948. Перєїзд .: Orión, 1976.
  • Poemas de amor desesperado (вірші), Buenos Aires, Sudamericana, 1949.
  • Los nombres (вірші), Buenos Aires, Emecé, 1953. Національна поетична премія
  • Pequeña antología, Buenos Aires, Editorial Ene, 1954.
  • Los traidores (драма у віршах), Buenos Aires, Losange, 1956. Перєїзд: Ada Korn, 1988.
  • El pecado mortal (вибрані повісті), Buenos Aires, Eudeba, 1966.
  • Informe del cielo y del infierno (вибрані повісті), передмова Едгардо Козарінского, Caracas, Monte Ávila, 1970.
  • La furia (новели), Buenos Aires, Sur, 1959. Перєїзд: Orión, 1976.
  • Las invitadas (новели), Buenos Aires, Losada, 1961. Переіз .: Orión, 1979.
  • Lo amargo por dulce (вірші), Buenos Aires, Emecé, 1962. Національна поетична премія
  • Los días de la noche (новели), Buenos Aires, Sudamericana, 1970.
  • Amarillo celeste (вірші), Buenos Aires, Losada, 1972.
  • El cofre volante (оповідання для дітей), Buenos Aires, Estrada, 1974.
  • El tobogán (оповідання для дітей), Buenos Aires, Estrada, 1975.
  • El caballo alado (оповідання для дітей), Buenos Aires, De la flor, 1976.
  • La naranja maravillosa (оповідання для дітей), Buenos Aires, Sudamericana, 1977.
  • Canto Escolar (оповідання для дітей), Buenos Aires, Fraterna, 1979.
  • Árboles de Buenos Aires (вірші), Buenos Aires, Crea, 1979.
  • La continuación y otras páginas, Buenos Aires, Centro Editor de América Latina, 1981.
  • Encuentros con Silvina Ocampo, бесіди з Ноемі Вулика, Buenos Aires, Editorial de Belgrano, 1982.
  • Páginas de Silvina Ocampo (вибране), Buenos Aires, Editorial Celtia, 1984.
  • Breve Santoral (вірші), Buenos Aires, Ediciones de arte Gaglione, 1985.
  • Y así sucesivamente (новели), Barcelona, ​​Tusquets, 1987.
  • Cornelia frente al espejo, Barcelona, ​​Tusquets, 1988. Премія Клубу тринадцяти
  • Las reglas del secreto (вибране), Fondo de Cultura Económica, 1991.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Galeota Cajati A. Le regole dell'enigma: la narrativa di Silvina Ocampo. Roma: Aracne, 2007

Джерела[ред. | ред. код]

  • Стисла біографія (ісп.)
  • fantlab.ru
  • feministsf.org
  • Ulla N. Silvina Ocampo: una escritora oculta. Buenos Aires: Facultad de Filosofia y Letras Universidad de Buenos Aires, 1999
  • Klingenberg P.N. Fantasies of the feminine: the short stories of Silvina Ocampo. Lewisburg: Bucknell UP, 1999
  • Mancini A. Silvina Ocampo: escalas de pasión. Buenos Aires: Grupo Editorial Norma, 2003
  • Espinoza-Vera M. La poética de lo incierto en los cuentos de Silvina Ocampo. Madrid: Editorial Pliegos, 2003
  • Mackintosh F.J. Childhood in the works of Silvina Ocampo and Alejandra Pizarnik. Woodbridge; Rochester: Támesis, 2003
  • Zapata M. Silvina Ocampo: récits d'horreur et d'humour. Paris: Harmattan, 2009
  • La ronda y el antifaz: lecturas criticas sobre Silvina Ocampo/ Nora Domínguez y Adriana Mancini, eds. Buenos Aires: Universidad de Buenos Aires, 2009