Перейти до вмісту

Сільвія Ерл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сільвія Ерл
англ. Sylvia Earle
Народилася30 серпня 1935(1935-08-30)[1][2] (90 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гіббстаун, Грінвіч Тауншип, Глостер, Нью-Джерсі, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьморський біолог, океанолог, мандрівниця-дослідниця, ботанік, біолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДюкський університет (1967)[3]
Університет штату Флорида Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьокеанографія[4], джоуль і біологія океану[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Каліфорнії (Берклі) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії
ЧленствоSociety of Woman Geographersd
Graduate Women in Scienced Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зGraham Hawkesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Order of the Golden Ark

Національна зала слави жінок (2000)

Carl Sagan Award for Public Understanding of Scienced (2010)

Премія TEDd (2009)

Жива легенда Бібліотеки Конгресуd (2000)

Медаль Заступниківd (2011)

Hans Hass Awardd (2010)

Rachel Carson Prized (2017)

Премія Рейчел Карсонd (2009)

медаль Габбарда (2013)

Премія Принцеси Астурійськоїd (2018)

почесний доктор Університету Маяміd (8 травня 2014)

Gold Medal of the Society of Woman Geographersd (1990)

Women of Discovery - Sea Awardd (2003)

медаль Менделяd (2019)

почесний доктор Льєзького університетуd (2016)

Ken Burns American Heritage Prized (2024)

Сільвія Еліс Ерл (англ. Sylvia Alice Earle; 30 серпня 1935(19350830), Гібстаун, Нью-Джерсі) — американський біоокеанолог та еколог, громадська діячка, «відомий піонер глибоководних досліджень і збереження моря»[5]. Здійснила більш ніж ста експедицій по всьому світу та 7 тис. годин особистих підводних занурень (тобто майже рік)[6]. У 1979 році встановила світовий рекорд одиночного глибоководного занурення (1 км)[6][7]. Саме у зв'язку з останнім її прозвали «Her Deepness»[6][8]. У 2000 році Бібліотека Конгресу визнала її «Живою легендою» (Living Legend)[9], тоді ж вона була введена у Національну залу слави жінок[6], а двома роками раніше, у 1998 році, журнал «Тайм» назвав її першим «Героєм планети» (Hero for the Planet)[9].

Шеф-вчена Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) у 1990—1992 роках, нині вона співробітниця Національного географічного товариства (з 1998). Засновниця Sylvia Earle Alliance (2008) / Mission Blue (2009) і Deep Ocean Exploration and Research Inc. (у 1992 р.)[10]. Удостоєна багатьох нагород, у тому числі високопрестижних і міжнародних, серед яких, зокрема, Hubbard Medal (2013) та премія принцеси Астурійської (2018).

Доктор Ерл не втомлюється нагадувати нам, що якщо ми не подбаємо про світовий океан, то ми просто перестанемо існувати. «Ми повинні дбати про природу так, як ніби від цього залежать наші життя. Тому що це дійсно так», — каже вона. Її зусилля спрямовані на те, щоб до 2020 року морські заповідники покривали 20 % території світового океану[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. SNAC — 2010.
  2. Rafferty J. P. Encyclopædia Britannica
  3. http://www.iswg.org/resources/oral-histories
  4. а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. http://www.unep.org/ru/node/598
  6. а б в г https://www.womenofthehall.org/inductee/sylvia-a-earle/
  7. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 березня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2017-11-07 у Wayback Machine.]
  8. https://onbeing.org/programs/sylvia-earle-her-deepness/
  9. а б http://www.unep.org/championsofearth/laureates/2014/sylvia-earle
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 2 березня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2018-06-19 у Wayback Machine.]