Сільськогосподарська артіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Арті́ль сільськогоспо́дарська — форма кооперативного об'єднання трудящих селян на основі добровільного членства для ведення великого сільськогосподарського виробництва.

Сільськогосподарські артілі організовані відповідно до ленінського кооп. плану.

Історія колгоспного руху в СРСР знає три форми виробничого кооперування селян:

  • товариство спільного обробітку землі,
  • сільськогосподарську комуну,
  • сільськогосподарську артіль.

Ці форми відрізняються одна від одної головним чином ступенем усуспільнення засобів виробництва і способом розподілу доходів. В Артілі сільськогосподарській усуспільнюються землекористування, робоча худоба, сільськогосподарський реманент, господарські будівлі, необхідні для ведення артільного виробництва. Землі, які держава надає колгоспам у безплатне і вічне користування, є основним джерелом зміцнення колгоспної власності. Поряд з громадським господарством, в сільськогосподарській артілі передбачається особисте підсобне господарство колгоспного двору. Основною формою колгоспного будівництва в СРСР на весь період соціалізму визнана сільськогосподарська артіль. В ній найкраще поєднуються громадські й особисті інтереси, здійснюється ленінський принцип матеріальної заінтересованості колгоспників. Виробництво в сільськогосподарській артілі базується на соціалістичній власності та колективній праці, на плановому веденні господарства з застосуванням передової техніки, на використанні найновіших досягнень с.-г. науки, на розвитку соціалістичного змагання.

Діяльність ільськогосподарської артілі регулюється Статутом. Артіль сільськогосподарська веде своє господарство відповідно до затвердженого виробничо-фінансового плану на основі державних планових завдань. Основною формою організації праці в сільськогосподарській артілі є бригади сільськогосподарські. Всі роботи в сільськогосподарській артілі здійснюються особистою працею її членів. Залучення до роботи не членів колгоспу допускається лише у виняткових випадках. Натуральні і грошові доходи колгоспу розподіляються між колгоспниками відповідно до кількості й якості вкладеної ними праці. Передові колгоспи переходять на щомісячну гарантовану грошову оплату без нарахування трудоднів.

Вересневий пленум ЦК КПРС (1953) виробив широку програму крутого піднесення соціалістичного с. г. Лютнево-березневий (1954), Січневий (1955) і Грудневий (1958) пленуми ЦК та XXI з'їзд КПРС накреслили шляхи дальшого зміцнення колгоспного ладу, значного підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур, збільшення поголів'я худоби і дальшого зростання продуктивності громадського тваринництва. В червні 1958 Рада Міністрів СРСР скасувала обов'язкові поставки державі колгоспами с.-г. продукції, встановивши, що з 1958 державні заготівлі с.-г. продуктів провадяться в порядку закупок. 31 березня 1958 Верховна Рада СРСР прийняла закон «Про дальший розвиток колгоспного ладу і реорганізацію машинно-тракторних станцій», на основі якого здійснено реорганізацію МТС у РТС і продаж колгоспам тракторів та інших с.-г. машин. За 5 років (1953–1958) колгоспи СРСР добились величезних успіхів. За цей період значно зросла і зміцніла колгоспна власність, збільшилися доходи і неподільні, фонди. Зростання неподільних фондів, зміцнення і розвиток колгоспної власності, поступове зближення і в дальшому повне злиття її з загальнонародною власністю відповідають потребам розвитку сучасних продуктивних сил в СРСР.

Управління[ред.ред. код]

Управління справами сільськогосподарських артілей базується на принципах колгоспної демократії. Загальні збори членів колгоспу — вищий орган управління. Вони обирають правління, яке є виконавчим органом, та голову колгоспу. Для контролю за діяльністю правління і службових осіб колгоспу загальні збори обирають ревізійну комісію, яка затверджується райвиконкомом. В післявоєнні роки проведено укрупнення артілей з метою їх господарчо-організаційного зміцнення. В СРСР є 67 400 сільськогосподарських артілей (1958), в тому числі в УРСР—13 200.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Gnome globe current event.svg
Частина інформації у цій статті застаріла. Будь ласка, допоможіть Вікіпедії оновивши її. (лютий 2007)
  • Ленін В. І. Про кооперацію. Твори. Вид. 4, т. 33; Про роботу на селі [Резолюція XV з'їзду ВКП(б)]. В кн.: КПРС в резолюціях.., ч. 2. Перекл. З 7 рос. вид. К., 1954;
  • Резолюції XXI з'їзду КПРС. К., 1959;
  • Резолюції XX з'їзду Комуністичної партії України. К.,1959;
  • Сталін Й. В. Запаморочення від успіхів. Твори, т. 12. К., 1953;
  • Хрущов М. С. Про заходи дальшого розвитку сільського господарства СРСР. К., 1953;
  • Хрущов М. С. Про контрольні цифри розвитку народного господарства СРСР на 1959–1965 роки. К., 1959;
  • Шульга 3. Колгоспний лад — велике завоювання Жовтневої революції. К., 1957;
  • Боцян П. В. Нове в статутах сільськогосподарських артілей. К., 1958.