Сімав
| Сімав | |
|---|---|
| 39° пн. ш. 29° сх. д. / 39° пн. ш. 29° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 39°09′49″ пн. ш. 28°51′05″ сх. д. / 39.1636° пн. ш. 28.8513° сх. д. |
| Гирло | Mustafakemalpaşa Riverd |
| • координати | 40°23′38″ пн. ш. 28°30′38″ сх. д. / 40.393823° пн. ш. 28.5105° сх. д. |
| Країни: | |
| Регіон | Баликесір |
| Довжина | 321 км |
| Площа басейну: | 22 400 км² |
| Середньорічний стік | 79±0,001 м³/с |
| Притоки: | Kocaçay Riverd, Adırnaz Brookd і Nilüfer Brookd |
![]() | |
| | |
Сімав (тур. Simav Çayı, Сусурлук, Susurluk Çayı, Çapraz Çayı, Коджасу[1][2], Коджадере, Kocadere) — річка на північному заході Малої Азії, в Туреччині. Довжина становить 321 км[3], площа басейну становить 22 400 км². Річка витікає з пересихаючого озера Сімав[4], вище якого носить назву Чаталджа[5]. Найбільші притоки — Ріндак і Нілюфер.
У римські часи відома як Макест (лат. Macestus, Mecestus, грец. Μάκεστος, Μέκεστος)[6][7]. Над річкою в римську епоху був зведений потужний Макестський міст, який нині перебуває у зруйнованому стані. У XIX столітті місцеві анатолійські болгари дали річці назву Михалич/Микалик[8] . У середні століття Сімав був притокою Ріндака, але після кількох сильних землетрусів саме Сімав став вважатися головним руслом. Впадає в Мармурове море навпроти о. Імрали. На річці зведена гребля Чайгерен.
- Macestus // Dictionary of Greek and Roman Geography, illustrated by numerous engravings on wood. William Smith, LLD.. — London: Walton and Maberly, Upper Gower Street and Ivy Lane, Paternoster Row; John Murray, Albemarle Street, 1854.
- ↑ Аркуш карти K-35-XXXV. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.)
- ↑ Аркуш карти K-35-Г.
- ↑ Land and Water Resources (англ.). General Directorate Of State Hydraulic Works. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 2017–1–30.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Аркуш карти J-35-11 Келес. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1980 р. (рос.)
- ↑ Аркуш карти J-35-12 Пазаръери. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1980 р. (рос.)
- ↑ Макест // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
- ↑ Страбон. География. XII, 8, 11; с. 540
- ↑ Пліній Старший. Естественная история. V, 40, 2
