Сімаки (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сімаки
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Гребінківський район
Рада/громада Олександрівська сільська рада
Код КОАТУУ 5320880405
Основні дані
Населення 165
Площа 1,868 км²
Густота населення 88,33 осіб/км²
Поштовий індекс 37440
Телефонний код +380 5359
Географічні дані
Географічні координати 50°06′26″ пн. ш. 32°37′08″ сх. д. / 50.10722° пн. ш. 32.61889° сх. д. / 50.10722; 32.61889Координати: 50°06′26″ пн. ш. 32°37′08″ сх. д. / 50.10722° пн. ш. 32.61889° сх. д. / 50.10722; 32.61889
Середня висота
над рівнем моря
110 м
Водойми р. Сліпорід
Місцева влада
Адреса ради 37440, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с.Олександрівка , тел. 9-44-48
Карта
Сімаки. Карта розташування: Україна
Сімаки
Сімаки
Сімаки. Карта розташування: Полтавська область
Сімаки
Сімаки
Мапа

Сімаки́село в Україні, в Гребінківському районі Полтавської області. Населення становить 165 осіб. Орган місцевого самоврядування — Олександрівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Cімаки знаходиться на лівому березі річки Сліпорід, вище за течією примикає село Високе, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Лазірки (Оржицький район), на протилежному березі - село Олександрівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить залізниця, станції Лазірки та Платформа 147 км за 1,5 км.

Історія[ред. | ред. код]

Сімаки (Сьомаки, Сюмаки) були засновані Боярськими, мабуть, одночасно з Новосільцем (Павлівкою). В 1781 р. тут мешкало уже 114 чол. обох статей, більше ніж в х. Павлівці на цей час, але, в 1795 р. при розподілі маєтностей І. М. Боярського між дітьми багато селян із Сімаків було переселено в інші маєтності.

За часів кріпацтва селяни відробляли панщину три дні на тиждень. Крім панщини, існував натуральний податок: селяни повинні були віддавати пану половину річного приплоду гусят, качат і курчат (і не менше десятка), а також по десятку яєць до Великодня і Різдва.

Цей особливий натуральний податок зовсім невідомий в східній окраїні Лубенського повіту, а зустрічався в Самборі Прилуцького полку, в Подольській губернії, Галичині, Буковині і в Україні за польського панування.

В 1861 році кріпацтво було скасовано. Автор праці «Средняя Лубенщина» записав легенду, що ходила серед селян Сімаків про те, як це тут відбувалося: «Вийшов снітинський Андрєєв (мировий суддя - Прим, авт.) і вичитав волю.

Пан і пані заплакали і сказали людям: «Кушайте тепер і яйця, і кури самі...».

І далі автор продовжує: «Впрочем, экономическое положение крестьян мало улучшилось с отменой крепостного права. Они взяли малый надел (67,8 десятины земли на 68 ревизских душ) и были отрезаны от воды, а когда имения Рудановских достались еврею Лимбергу, то ато положение еще ухудшилось...

«Ніде й сорочки вимить - говорят крестьянки, - жидові одробляєм за воду».

В цей час тут було 20 дворів (господарств), в тім числі: городників - 1, піших - 15, тяглих - 4. Були прізвища господарів: Войтенки, Запари, Оболонські і ін.

Нова вулиця, яка була забудована після Великої Вітчизняної війни, називається Новоселівкою.

Посилання[ред. | ред. код]