Сімферополь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сімферополь
Акмесджит
крим. Aqmescit
Герб Сімферополя Прапор Сімферополя
Залізничний вокзал, будинок Воронцова в парку Салгирка, Свято-Троїцький собор, Кримський державний медичний університет, Кебір-Джамі, вулиця Карла Маркса
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
(окупована й анексована Росією)
Район Сімферопольський район
Код КАТОТТГ UA01160330010074014
Засноване початок XVI ст.; 1508[1]
Поділ міста 3 райони
Населення 338 319 (01.01.2014)[2]
 - повне 338 319 (01.01.2014)[2]
Агломерація 363 341 (міськрада, 01.01.2014)
Площа 107.41 км²
Густота населення 3149.79 осіб/км²
Поштові індекси 95000-490
Телефонний код +380-652
Координати 44°57′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 44.950° пн. ш. 34.100° сх. д. / 44.950; 34.100Координати: 44°57′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 44.950° пн. ш. 34.100° сх. д. / 44.950; 34.100
Висота над рівнем моря 245 м
Водойма р. Салгир
Назва мешканців сімферо́полець, сімферо́полька, сімферо́польці
Міста-побратими 9 міст (див. список)
День міста перша неділя червня
Відстань
Найближча залізнична станція Сімферополь
До Києва
 - фізична 664 км
 - залізницею 863 км
 - автошляхами 780 км
Міська влада
Адреса 95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, 27-65-14
Вебсторінка Сімферопольська міська рада (сайт тимчасово не працює)

CMNS: Сімферополь у Вікісховищі

Мапа
Сімферополь Акмесджит крим. Aqmescit. Карта розташування: Україна
Сімферополь Акмесджит крим. Aqmescit
Сімферополь
Акмесджит
крим. Aqmescit
Сімферополь Акмесджит крим. Aqmescit. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Сімферополь Акмесджит крим. Aqmescit
Сімферополь
Акмесджит
крим. Aqmescit
Map

Сімферо́поль (МФА[sʲimfeˈrɔpɔlʲ] ( прослухати)), Акмесджит (крим. Aqmescit, зросійщений варіант — Ак-Мечеть) — місто в Україні, столиця Автономної Республіки Крим. Адміністративний центр Сімферопольського району. З березня 2014 року місто тимчасово окуповане Росією. Рішенням тимчасової окупаційної адміністрації місто названо адміністративним центром «Республіки Крим». Лежить над річкою Салгир, на північних схилах Кримських гір, між двома пасмами його передгір'я.

Місто адміністративно поділене на три міські райони: Залізничний, Київський та Центральний.

Назва

Назва Акмесджит перекладається з кримськотатарської як «біла мечеть», мається на увазі мечеть Кебір-Джамі, найстаріша будівля міста.

Водночас в багатьох тюркських мовах, в тому числі і в кримськотатарській, Ак (білий) означає також захід, тоді як Кок (блакитний) — схід.

Сучасна назва впроваджена російською імператрицею Катериною II в рамках її «Грецького проєкту»[3] на честь її девізу. Ім'я Сімферополь у перекладі з дав.-гр. ἡ Συμφερούπολις /ге̅ сӱмферу́поліс/ означає «Місто (до) загального блага».

Мій девіз — бджоли, що літають від рослини до рослини, збирають свій перший мед, і носять його у вулик, що є корисним (рос.: Мой девиз — летающие от растения к растению пчелы, собирающие свой первый мед, и носящие его в улей, что является полезным.)[4]

Звідси ж на гербі міста з'явилася бджола.

У першій половині XX століття українською місто називалося також Симферопіль[5][6][7], Семферопіль[8].

Історія

На території міста відомі знахідки залишків житла людини ще з доби палеоліту.

Перше античне поселення виникло у ІІІ столітті до н. е. як столиця скіфів у Таврії Неаполь Скіфський. На межі ІІ-ІІІ століть н. е. Неаполь став занепадати під ударами греків; остаточно місто зникло в результаті навали готів у ІІІ ст і гунів у IV ст., а його залишки були випадково виявлено лише у ХІХ ст.

Щонайменше з початку XVII століття — в долині Салгира вже існувало велике місто Акмесджит (або ж Ак-Мечеть, «біла мечеть»), резиденція кримського калга-султана. Після захоплення Криму Російською імперією у 1784 році імператрицею Катериною II місто отримало назву Сімферополь («місто загального блага») і стало адміністративним центром новоствореної Таврійської області (з 1802 — губернії).

Герб Сімферополя, 1844—1920 років

Географія

Клімат

Клімат напівсухий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня +0,4 °C, липня +23,3 °C. Опадів 509 мм в рік, кількість годин сонячного сяйва 2469 на рік. Зима триває переривчасто (з 29 грудня по 25 лютого). На вегетаційний період припадає 270 мм опадів.

Клімат Сімферополь (1981-2010)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 20,4 21,9 28,7 31,5 34,2 37,7 39,3 39,5 37,2 33,3 28,0 25,4 39,5
Середній максимум, °C 3,9 4,7 9,1 15,9 21,4 25,7 28,9 28,7 23,1 17,0 10,4 5,6 16,2
Середня температура, °C 0,2 0,4 3,9 9,9 15,1 19,5 22,3 22,0 16,9 11,3 5,8 2,0 10,8
Середній мінімум, °C −2,9 −3,2 −0,3 4,8 9,5 13,9 16,5 16,1 11,2 6,8 2,2 −1,1 6,2
Абсолютний мінімум, °C −26 −30,3 −18,4 −11,1 −8,4 0,7 3,6 3,8 −5,1 −11,4 −21,7 −23,2 −30,3
Годин сонячного сяйва 86,8 101,7 164,3 210,0 282,1 315,0 341,0 316,2 261,0 204,6 114,0 74,4
Норма опадів, мм 39 36 37 34 34 58 47 52 42 42 49 45 515
Днів з дощем 12 11 11 11 10 11 8 7 10 11 13 14 129
Днів зі снігом 11 11 7 1 0 0 0 0 0 1 4 9 44
Вологість повітря, % 85 81 76 69 68 67 63 63 69 76 82 84 74
Джерело: Pogoda.ru.net,[9] Hong Kong Observatory[10] for data of sunshine hours

Населення

Населення Сімферополя швидко зростало, зокрема після побудови залізниці Лозова — Сімферополь (18721875); його кількість, осіб:

Таблиця зміни чисельності населення
1840 1864 1887 1897 1914 1926 1939 1959 1970 1989 2001 2009 2014
8584 17 000 38 000 49 078 91 000 86 145 142 634 187 623 249 053 343 565 343 644 337 139 338 319

Національний склад Сімферополя за переписом 2001 року р.[11]

чисельність частка, %
росіяни 238 938 66,7
українці 76 147 21,3
кримські татари 25 209 7,0
білоруси 4 102 1,1
євреї 2 371 0,7
вірмени 2 130 0,6
татари 1 339 0,4
азербайджанці 1 014 0,3
поляки 717 0,2
греки 619 0,2
молдавани 561 0,1

Рідні мови населення Сімферополя за переписом 2001 р.[12]

російська кримськотатарська українська вірменська білоруська
Сімферополь 85,57 6,81 6,24 0,34 0,12
Залізничний район 87,53 4,82 6,38 0,30 0,11
Київський район 85,92 6,81 6,04 0,33 0,14
Центральний район 83,59 8,32 6,41 0,39 0,11

Економіка

Вид на аеродром Заводське. Сімферополь. Вид на Внутрішню та Головну гряди Кримських гір.

Сімферополь — досить значний промисловий центр. Провідними галузями є машинобудування, харчова і легка промисловість, понад 70 підприємств, серед яких ВО «Фотон», «Пневматика», «Кримпродмаш», заводи «Сантехпром», «Фіолент», електробудівельний завод «СЕЛМА», швейне, трикотажне і взуттєве об'єднання, шкіргалантерейна фабрика, НВО «Ефірмасло», 2 консервні заводи, кондитерська і макаронна фабрики, пивобезалкогольний комбінат «Крим», заводи побутової хімії і пластмас, «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром».

Транспорт

Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Амет-Хан Султана
  • Сімферопольський залізничний вокзал є найбільшим вокзалом Криму. З 27 грудня 2014 року поїзди Укрзалізниці з Криму тимчасово скасовані[13]. Станом на початок 2015 року обслуговує тільки приміські поїзди.
  • Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Султана Амет-Хана (з березня 2014 р. обслуговує тільки рейси російського напрямку)
  • тролейбусна лінія Сімферополь—Алушта—Ялта, яка проходить однією із найгарніших трас Криму. Від Сімферополя до Алушти вона йде крізь лісові місцевості Кримських гір, а від Алушти до Ялти — вздовж Чорного моря. Міжміські тролейбуси вирушають зі станції «Курортна» (розташована біля залізничного вокзалу).
  • Добре розвинуте автобусне сполучення з багатьма місцевостями Криму, в тому числі зі всіма курортами. У місті функціонують 4 міжміські автостанції: «Центральна», «Курортна», «Східна» (напрямок на Феодосію) та «Західна» (напрямок на Бахчисарай).

Східною околицею міста проходить автошлях E105.

В самому місті існує автобусне та тролейбусне сполучення.

Освіта та наука

Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського

Також діють інститути: гуманітарно-екологічний, індустріально-педагогічний, природоохоронного і курортного будівництва, Сімферопольське музичне училище ім. П.I. Чайковського, 12 середніх спеціальних навчальних установ, 37 профтехучилищ, науково-дослідницькі і проєктно-конструкторські установи, зокрема Інститут мінеральних ресурсів, «Кримпроєкт», «Чорноморнафтогазпроєкт», Кримська філія Інституту археології НАН України, Кримське відділення Інституту сходознавства НАН України, Кримський центр гідрометеорології, сейсмічна станція, Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана тощо.

Культура

Музеї

У місті діють музеї:

Сімферопольський художній музей

Театри

Кримський академічний російський драматичний театр імені М.Горького, 1911, архітектор Бекетов О. М.

Кінотеатри

Будівля кінотеатру ім. Шевченка, модерн, 1915, архітектор Краснов М. П.
Сімферопольський цирк
  • Кінотеатр імені Т. Г. Шевченка (Сімферополь) (1904 — наші дні)
  • «Спартак» (1910 — наші дні)
  • «Ілюзіон» — кінотеатр, що було влаштовано в 1910 році в помешканні купців Розенштейнів на Олександро-Невській вулиці[14]
  • «Ампір» — було відкрито в 1910 році в будинку купця Спіро. Будівля була розташована поруч із готелем «Асторія». Кінотеатр багато разів перейменовували: із 1929 — «Прожектор», із 1931 — «Культфільм», із 1957 — «Піонер». 1965 року отримав назву «рос. Алые паруса» й проіснував до 1980 р.[15]
  • «Тріанон» — у 1913 році з'явився в магазині «Пасаж», у будинку кандидата медицини В. Г. Бухштаба
  • «Зірка»
  • «Супутник» (вул. Севастопольська)
  • «Кінотеатр імені Субхі, Батьківщина» (вул. Крилова)
  • «Космос» (1970-ті — наші дні)
  • «Мир» — було відкрито 30 травня 1964 р. У 90-ті роки було заплановано реконструювати кінотеатр, та новий проєкт так і не було виконано.[16]
  • «Сімферополь» (1956 — наші дні)

Бібліотеки

Пам'ятники та пам'ятки міста

У Сімферополі на обліку перебувають об'єкти культурної спадщини: один археологічний комплекс національного значення; 94 пам'ятки архітектури, з яких 3 — національного значення; 114 пам'яток історії.

Напередодні 18 травня 2024 року окупаційна влада демонтувала пам'ятник українському генералу Петру Григоренку, який відстоював права кримських татар. Пам'ятник був відкритий в Сімферополі на Радянській площі за ініціативою Меджлісу кримськотатарського народу у 1999 році[17][18].

Інші заклади

Цирк, бюро подорожей і екскурсій, турбаза «Таврія».

  • Кримський республіканський благодійний фонд допомоги біженцям та переселенцям

Релігія

Олександро-Невський собор

Культові споруди

Християнство

  • Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги[19]
  • Каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії[20]
Сеїт-Сеттар

Іслам

Туризм

Палац Воронцова, класицизм, 1826, парк Салгирка
Ботанічний сад при ТНУ імені Володимира Вернадського

Численні об'єкти туризму, пам'ятники Другої світової війни, невідомому солдату і партизанам і підпільникам Криму, Б. Хмельницькому, О. Суворову, М. Фрунзе, О. Пушкіну, К. Треньову, меморіали жертвам фашизму, кримчанам, загиблим в Афганістані.

Пам'ятки природи:

Пам'ятки архітектури:

Сімферопольське водосховище

Археологічні пам'ятки:

Мальовничі околиці:

  • Садиба «Сабли» таврійського губернатора Бороздіна, XIX ст. — с. Каштанове, вул. Богданова.
  • Садиба Кесслерів, XIX ст. — поч.XX ст. — с. Лозове.
  • Житловий будинок колишньої садиби Кесслерів, XIX ст. — с. Піонерське.
  • Мечеть Ескі-Сарай, XIV ст. — XV ст. — с. Піонерське.
  • Пожарський заказник з дикорослими лікарськими рослинами — Лісовий масив Левадки.
  • Зміїна печера — найбільша карстова порожнина передгір'я — (неподалік Левадки).
  • Скеля, що плаче біля с. Пожарське — ландшафтний заказник.
  • Закам'янілий потік вулканічної лави — с. Петропавлівка.
  • Острівець-брила пермських вапняків — Сімферопольське водосховище.
  • Печера-грот Чокурча — околиця Сімферополя.
  • Карстова порожнина Вовчий грот — с. Донське.
  • Печера-грот Киїк-Коба (одна з найстаріших стоянок первісної людини в Криму) — долина річки Зуї, 8 км на південь від с. Зуя.
  • Печера Аянська — геологічний пам'ятник — с. Зарічне.
  • Ділянки дубових гаїв (дубки) — с. Партизани.
  • Ділянка узбережжя Чорного моря біля с. Миколаївка.
  • Ділянка степу біля с. Сонячне.

Відомі люди

Народилися

Мешкали, працювали

Міста-побратими

Сімферополь має 9 міст-побратимів (у дужках зазначений рік початку співпраці)[24]:

Незаконно

Партнерські відносини з містами Російської Федерації, будуть розірвані після повернення Криму та міста Севастополь до складу України.

Галерея

Пам'ятники

Додаткові факти

Див. також

Примітки

  1. Перша згадка міста - 1508 рік. За поширеною традицією, що бере початок в історіографії Російської імперії, дата заснування міста визначається 1784 роком.
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  3. Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії
  4. Загадка первого герба и названия города Симферополя. Полуостров Сокровищ (ru-RU) . 31 травня 2019. Процитовано 11 вересня 2023.
  5. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  6. Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
  7. Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
  8. Схематична мапа Луганської округи УСРР. Адміністраціиний поділ УСРР. — К. : Картогеодезія, 1930.
  9. Climate Averages for Simferopol. Архів оригіналу за грудень 25, 2018. Процитовано 3 грудня 2013.
  10. Climatological Information for Simferopol', Ukraine [Архівовано 7 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Hong Kong Observatory
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 3 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 1 квітня 2013.
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 травня 2010. Процитовано 14 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. http://simferopol.avbelov.by.ru/tem28.htm[недоступне посилання з липня 2019]
  17. Генерал Петро Григоренко, який захищав права кримських татар. Крим.Реалії (рос.). 16 жовтня 2019.
  18. У Сімферополі знесли пам'ятник генералу, який захищав кримських татар. Українська правда. 27 травня 2024.
  19. Собор Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі передали у власність України. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2023.
  20. Святині, СІМФЕРОПОЛЬ, Успіння П.Д.М. | Костели і каплиці України. rkc.in.ua. Процитовано 13 вересня 2023.
  21. «Сувукъ-дере» — мечеть в крымскотатарском стиле (укр.), процитовано 16 березня 2024
  22. Ignacy Trybowski. Horodecki Władysław Leszek (1863—1930) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1962.— t. X/1, zeszyt 44.— 160 s. (пол.) S. 2
  23. Парнікоза, Іван (21.05.18). Український Сімферополь: Наше місце в історії міста над Салгиром. http://h.ua/ (українська) . http://h.ua/. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 21.05.18.
  24. Міста побратими —Офіційний сайт Сімферопольської міської ради. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 10 серпня 2011.

Джерела та література

Посилання

{{Navboxes |title = Статті та теми пов'язані з містом |list =