Сімферополь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сімферополь
крим. Aqmescit
COA Simferopol.svg Simferopol flag.svg
Герб Сімферополя Прапор Сімферополя
Залізничний вокзал, будинок Воронцова в парку Салгирка, Свято-Троїцький собор, Кримський державний медичний університет, колесо огляду в дитячому парку, Катерининська вулиця
Залізничний вокзал, будинок Воронцова в парку Салгирка, Свято-Троїцький собор, Кримський державний медичний університет, колесо огляду в дитячому парку, Катерининська вулиця
Розташування міста Сімферополь  крим. Aqmescit
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
(окупована й анексована Росією)
Район Сімферопольська міська рада
Код КОАТУУ 0110100000
Засноване 1784 р.
Статус міста з 1784 року
Поділ міста 3 райони
Населення 338 319 (01.01.2014)[1]
Агломерація 363 341 (міськрада, 01.01.2014)
Площа 107.41 км²
Густота населення 3149.79 осіб/км²
Поштові індекси 95000-490
Телефонний код +380-652
Координати 44°57′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 44.950° пн. ш. 34.100° сх. д. / 44.950; 34.100Координати: 44°57′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 44.950° пн. ш. 34.100° сх. д. / 44.950; 34.100
Висота над рівнем моря 245 м
Водойма р. Салгір
Міста-побратими 9 міст (див. список)
День міста перша неділя червня
Відстань
Найближча залізнична станція Сімферополь
До Києва
 - фізична 664 км
 - залізницею 863 км
 - автошляхами 780 км
Міська влада
Адреса 95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, 27-65-14
Веб-сторінка Сімферопольська міськрада
Міський голова Агеєв Віктор Миколайович

Commons-logo.svg Сімферополь
крим. Aqmescit
у Вікісховищі

Сімферо́поль (заст. Семферопіль[2], рос. Симферополь, крим. Aqmescit) — місто України, столиця Автономної Республіки Крим. Розташоване над річкою Салгір, на північних схилах Кримських гір, між двома пасмами його передгір'я.

Назва Сімферополь в перекладі з дав.-гр. ἡ Συμφερούπολις /ге̅ сӱмферу́поліс/, яка означає «Місто (до) загального блага», і кримськотатарська назва Aqmescit перекладається як «біла мечеть».

Місто адміністративно поділене на три міські райони: Залізничний, Київський та Центральний.

Історія

На території міста відомі знахідки залишків житла людини ще з доби палеоліту.

Перше античне поселення виникло у ІІІ столітті до н. е. як столиця скіфів у Таврії Неаполь Скіфський. На межі ІІ-ІІІ століть н. е. Неаполь став занепадати під ударами греків; остаточно місто зникло в результаті навали готів у ІІІ ст і гунів у ІV ст., а його залишки були випадково виявлено лише у ХІХ ст.

З початку XVII століття — значне татарське поселення Ак-Мечеть, резиденція кримсько-татарського калга-султана. Після захоплення Криму Російською імперією у 1784 році імператрицею Катериною II був виданий указ про заснування міста поруч з Ак-Мечеттю (яка відома зараз як район Сімферополя «Старе місто»), яке отримало сучасну назву Сімферополь і стало адміністративним центром новоствореної Таврійської області (з 1802 — губернії).

Географія

Клімат

Клімат напівсухий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня +0,4 °C, липня +23,3 °C. Опадів 509 мм в рік, кількість годин сонячного сяйва 2469 на рік. Зима триває переривисто (з 29 грудня по 25 лютого). На вегетаційний період припадає 270 мм опадів.

Клімат 1981-2010
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 20,4 21,9 28,7 31,5 34,2 37,7 39,3 39,5 37,2 33,3 28,0 25,4 39,5
Середній максимум, °C 3,9 4,7 9,1 15,9 21,4 25,7 28,9 28,7 23,1 17,0 10,4 5,6 16,2
Середня температура, °C 0,2 0,4 3,9 9,9 15,1 19,5 22,3 22,0 16,9 11,3 5,8 2,0 10,8
Середній мінімум, °C −2,9 −3,2 −0,3 4,8 9,5 13,9 16,5 16,1 11,2 6,8 2,2 −1,1 6,2
Абсолютний мінімум, °C −26 −30,3 −18,4 −11,1 −8,4 0,7 3,6 3,8 −5,1 −11,4 −21,7 −23,2 −30,3
Норма опадів, мм 39 36 37 34 34 58 47 52 42 42 49 45 515
Кількість сонячних годин 86,8 101,7 164,3 210,0 282,1 315,0 341,0 316,2 261,0 204,6 114,0 74,4
Кількість дощових днів 12 11 11 11 10 11 8 7 10 11 13 14 129
Кількість сніжних днів 11 11 7 1 0 0 0 0 0 1 4 9 44
Вологість повітря, % 85 81 76 69 68 67 63 63 69 76 82 84 74
Джерело: Pogoda.ru.net,[3] Hong Kong Observatory[4] for data of sunshine hours

Населення

Населення Сімферополя швидко зростало, зокрема після побудови залізниці Лозова — Сімферополь (18721875); його кількість у тис. осіб:

Таблиця зміни чисельності населення
1840 1864 1887 1897 1914 1926 1939 1959 1970 1989 2001 2009 2014
8584 17 000 38 000 49 078 91 000 86 145 142 634 187 623 249 053 343 565 343 644 337 139 338 319



Національний склад Сімферополя за переписом 2001 р.[5]

чисельність частка, %
росіяни 238 938 66,7
українці 76 147 21,3
кримські татари 25 209 7,0
білоруси 4 102 1,1
євреї 2 371 0,7
вірмени 2 130 0,6
татари 1 339 0,4
азербайджанці 1 014 0,3
поляки 717 0,2
греки 619 0,2
молдавани 561 0,1

Рідні мови населення Сімферополя за переписом 2001 р.[6]

російська кримськотатарська українська вірменська білоруська
Сімферополь 85,57 6,81 6,24 0,34 0,12
Залізничний район 87,53 4,82 6,38 0,30 0,11
Київський район 85,92 6,81 6,04 0,33 0,14
Центральний район 83,59 8,32 6,41 0,39 0,11

Економіка

Вид на аеродром Заводське. Сімферополь. Вид на Внутрішню та Головну гряди Кримських гір.

Сімферополь — досить значний промисловий центр. Провідними галузями є машинобудування, харчова і легка промисловість, понад 70 підприємств, серед яких ВО «Фотон», «Пневматика», «Кримпродмаш», заводи «Сантехпром», «Фіолент», електробудівельний завод «СЕЛМА», швейне, трикотажне і взуттєве об'єднання, шкіргалантерейна фабрика, НВО «Ефірмасло», 2 консервні заводи, кондитерська і макаронна фабрики, пивобезалкогольний комбінат «Крим», заводи побутової хімії і пластмас, «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром».

Транспорт

Тролейбуси на станції «Курортна»
  • Сімферопольський залізничний вокзал є найбільшим вокзалом Криму. З 27 грудня 2014 року поїзди Укрзалізниці з Криму тимчасово відміняються[7]. Станом на початок 2015 року обслуговує тільки приміські потяги.
  • міжнародний аеропорт (з березня 2014 р. обслуговує тільки рейси російського напрямку)
  • тролейбусна лінія Сімферополь—Алушта—Ялта, яка проходить однією із найгарніших трас Криму. Від Сімферополя до Алушти вона йде крізь лісові місцевості Кримських гір, а від Алушти до Ялти — вздовж Чорного моря. Міжміські тролейбуси відправляються зі станції «Курортна» (розташована біля залізничного вокзалу).
  • Добре розвинуте автобусне сполучення з багатьма місцевостями Криму, в тому числі зі всіма курортами. У місті функціонують 4 міжміські автостанції: «Центральна», «Курортна», «Східна» (напрямок на Феодосію) та «Західна» (напрямок на Бахчисарай).

Східною околицею міста проходить автошлях E105.

В самому місті існує автобусне та тролейбусне сполучення.

Освіта та наука

Також діють інститути: гуманітарно-екологічний, індустріально-педагогічний, природоохоронного і курортного будівництва, Музичне училище ім. П.I. Чайковського, 12 середніх спеціальних навчальних установ, 37 профтехучилищ, науково-дослідницькі і проектно-конструкторські установи, зокрема Інститут мінеральних ресурсів, «Кримпроєкт», «Чорноморнафтогазпроєкт», Кримська філія Інституту археології НАН України, Кримське відділення Інституту сходознавства НАН України, Кримський центр гідрометеорології, сейсмічна станція, Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана тощо.

Культура

Музеї

У місті діють музеї:

Театри

Кінотеатри

Будівля кінотеатру ім. Шевченка, модерн, 1915, архітектор Краснов М. П.
  • Кінотеатр імені Т. Г. Шевченка (Сімферополь) (1904 — наші дні)
  • «Спартак» (1910 — наші дні)
  • «Ілюзіон» — кінотеатр, що було влаштовано в 1910 році в помешканні купців Розенштейнів на Олександро-Невській вулиці[8]
  • «Ампір» — було відкрито в 1910 році в будинку купця Спіро. Будівля була розташована поруч із готелем «Асторія». Кінотеатр багато разів перейменовували: із 1929 — «Прожектор», із 1931 — «Культфільм», із 1957 — «Піонер». У 1965 році отримав назву «рос. Алые паруса» й проіснував до 1980 р.[9]
  • Тріанон" — у 1913 році з'явився в магазині «Пасаж», у будинку кандидата медицини В. Г. Бухштаба
  • «Зірка»
  • «Супутник» (вул. Севастопольська)
  • «Батьківщина» (вул. Крилова)
  • «Космос» (1970-ті — наші дні)
  • «Мир» — було відкрито 30 травня 1964 р. У 90-ті роки було заплановано реконструювати кінотеатр, та новий проект так і не було виконано.[10]
  • «Сімферополь» (1956 — наші дні)

Бібліотеки

Пам'ятники та пам'ятки міста

У Сімферополі на обліку перебувають об'єкти культурної спадщини: один археологічний комплекс національного значення; 94 пам'ятки архітектури, з яких 3 — національного значення; 114 пам'яток історії.

Інші заклади

Цирк, бюро подорожей і екскурсій, турбаза «Таврія».

Релігія

Культові споруди

Туризм

Палац Воронцова, класицизм, 1826,парк Салгирка
Житловий будинок кримського уряду, конструктивізм, 1934

Численні об'єкти туризму, пам'ятники Другої світової війни, невідомому солдату і партизанам і підпільникам Криму, Б. Хмельницькому, О. Суворову, М. Фрунзе, О. Пушкіну, К. Треньову, меморіали жертвам фашизму, кримчанам, загиблим в Афганістані.

Пам'ятки природи:

Пам'ятки архітектури:

Сімферопольське водосховище

Археологічні пам'ятки:

Мальовничі околиці:

  • Садиба «Сабли» таврійського губернатора Бороздіна, XIX ст. — с. Каштанове, вул. Богданова.
  • Садиба Кесслерів, XIX ст. — поч.XX ст. — с. Лозове.
  • Житловий будинок колишньої садиби Кесслерів, XIX ст. — с. Піонерське.
  • Мечеть Ескі-Сарай, XIV ст. — XV ст. — с. Піонерське.
  • Пожарський заказник з дикорослими лікарськими рослинами — Лісовий масив Левадки.
  • Зміїна печера — найбільша карстова порожнина передгір'я — (неподалік Левадки).
  • Скеля, що плаче біля с. Пожарське — ландшафтний заказник.
  • Закам'янілий потік вулканічної лави — с. Петропавлівка.
  • Острівець-брила пермських вапняків — Сімферопольське водосховище.
  • Печера-грот Чокурча — околиця Сімферополя.
  • Карстова порожнина Вовчий грот — с. Донське.
  • Печера-грот Киїк-Коба (одна з найстаріших стоянок первісної людини в Криму) — долина річки Зуї, 8 км на південь від с. Зуя.
  • Печера Аянська — геологічний пам'ятник — с. Зарічне.
  • Ділянки дубових гаїв (дубки) — с. Партизани.
  • Ділянка узбережжя Чорного моря біля с. Миколаївка.
  • Ділянка степу біля с. Сонячне.

Відомі люди

Народилися


Мешкали, працювали

Міста-побратими

Сімферополь має 9 міст-побратимів (у дужках зазначений рік початку співпраці)[12]:

Сімферополь підтримує партнерські відносини з українськими містами Донецьком та Чернівцями.

Галерея

Пам'ятники

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Схематична мапа Луганської округи УСРР. Адміністраціиний поділ УСРР. «Картогеодезія», 1930
  3. Climate Averages for Simferopol. Процитовано December 3, 2013. 
  4. Climatological Information for Simferopol', Ukraine - Hong Kong Observatory
  5. http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz
  6. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  7. http://uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/395134/
  8. http://www.krim.biz.ua/simferopol_history.html
  9. http://crimeanblog.blogspot.com/2010/09/kinematograf-crimea.html
  10. http://simferopol.avbelov.by.ru/tem28.htm
  11. Ignacy Trybowski. Horodecki Władysław Leszek (1863—1930) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1962.— t. X/1, zeszyt 44.— 160 s. (пол.) S. 2
  12. Міста побратими —Офіційний сайт Сімферопольської міської ради

Література

Посилання