Сім законів нащадків Ноя

Жертва праотця Ноя (Йозеф Кох, поч. XIX ст.)

Сім зако́нів наща́дків Но́я чи Сім заповідей нащадків Ноя (івр. שֶׁבַע מִצְווֹת בְּנֵי נֹח‎, шева міцвот бней Hoax) або Заповіт Ноя — сім заповідей, які згідно з юдаїзмом є тим мінімумом заповідей, які дані всьому людству Всевишнім у Святому Писанні.

Згідно з Талмудом, Бог дав людству через праотців Адама і Ноя такі 7 законів:

1. Заборона ідолослужіння, тобто заповідь єдинобожжя, визнання існування єдиного Бога, Творця неба і землі.
2. Заборона богохульства — шанобливе ставлення до Всевишнього і його імені.
3. Заборона вбивства — шанобливе ставлення до людського життя.
4. Заборона перелюбу — повага до сім'ї.
5. Заборона крадійства — повага до майна інших людей.
6. Заборона вживання у їжу плоті, відрізаної від живої тварини — милосердя до живих створінь.
7. Справедливий суд — обов'язок створити справедливу судову систему.

Згідно з Торою, неєврей, який виконує заповіді Ноя, має статус жителя-прибульця (гер-тошав). З точки зору Маймоніда, всі народи світу мають прийняти ці заповіді і тоді кожен неєврей, який їх виконує, потрапить до царства небесного.

Див. також

• Бней Ноах
• Десять заповідей

Джерела

• Закони нащадків Ноя(рос.)
• Сім заповідей Ноя з «365 роздумів»(рос.)
• 7 Законів нащадків Ноя — 229 заповідей Тори (зі списку 613 заповідей згідно з «Сефер ха-міцвот» Рамбама)(рос.)

Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.