Сім золотих міст
.jpg)
Сім золотих міст (ісп. Ciudades de oro) — легенда, що зародилася на Піренейському півострові в Середні віки і розвинулася в ході конкісти. У Північній Америці XVI століття чутки про існування казково багатих міст десь в глибині континенту відігравали ту ж роль, що і перекази про Ельдорадо і Пайтіті у Південній Америці: у пошуках незлічених скарбів конкістадори споряджали експедиції до незвіданих земель, у тому числі на територію сучасних США.
Легенда[ред. | ред. код]
Згідно з поширеним в Кастилії і Португалії повір'ям, під час нашестя арабів сім благочестивих єпископів Вестготського королівства на чолі з єпископом Порту, рятуючись від завойовників, відплили на захід в Атлантичний океан і досягли острова, де заснували сім поселень[1][2]. У деяких версіях легенди ці події приурочені до захоплення Мериди маврами у XII столітті. На згадку про цю легенду названо район Сете-Сідадеш на Азорах.
Міста на картах[ред. | ред. код]
Починаючи з карти Джованні Піццігано 1424 року, на заході Атлантичного океану італійські картографи XV століття поміщали прямокутний острів Антилія з берегами, порізаними сімома бухтами, причому на березі кожної з них зображували по місту. Очевидно, відомості про легендарний острів були отримані від іспанських або португальських мореплавців, знайомих з переказом про втечу семи єпископів на захід. Назви міст варіювалися від карти до карти (наприклад, ісп. Aira, Antuab, Ansalli, Ansesseli, Ansodi, Ansolli і Con). Іноді замість Антилії нечуваний острів так і називали: «Острів семи міст» (порт. Ilha das Sete Cidades, Septe Cidades).
Золоті міста[ред. | ред. код]
У 1528 р. члени експедиції Нарваеса, що вижили (включаючи Кабеса де Вака), повернулися до Нової Іспанії із звістками про те, що десь на північ, за розповідями індіанців, є сім міст, повних казкових скарбів. Так середньовічна легенда набула нового народження і стала розбурхувати уми конкістадорів.
У 1539 р. захоплений цими оповіданнями Франсиско Васкес де Коронадо направив на розвідку північних земель францисканця Маркоса де Ніса, який після повернення переконав іспанців в існуванні Семи міст Сіболи, розташованих в країні народу зуні на території штату Нью-Мехіко. Не виключено, що францисканець так інтерпретував почуті від тубільців легенди про їх прабатьківщину Ацтлан.
У 1540 р. Васкес де Коронадо вирушив на пошуки семи міст. Досягнувши області індіанців пуебло, він почув від них нову оповідь — про багате місто Ківіра (порт. Quivira), де править якийcь «турок». Дійшовши з великими труднощами до пункту призначення, де повинні були знаходитися Сібола і Ківіра, конкістадор не знайшов нічого, окрім хатин убогих індіанців. Після цього популярність легенди про сім міст швидко пішла на спад.
У масовій культурі[ред. | ред. код]
- Пошуку семи золотих міст присвячений японський мультсеріал «Естебан, син сонця» (1982), дія якого відбувається в 1532 році.
- Пошуком одного з семи золотих міст займається Бенджамін Гейтс у фільмі «Скарб нації: Книга таємниць» (2007).
- На легенді про сім золотих міст ґрунтується сюжет гри Uncharted: Золота безодня (2011) для PS Vita.
- Пошуком древнього міста Квівіра, займається експедиція у книзі Лінкольна Чайлда і Дугласа Престона «Золоте місто».
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сім золотих міст- Gran Quivira (en idioma inglés
- La leyenda de Cíbola [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Beazley (1897: vol. 1, p.234 [Архівовано 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]). Также Babcock (1922: p.72)
- ↑ Cortesão (1954 (1975): p.140 [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.])