Сім (Челябінська область)
| місто Сім | |||
|---|---|---|---|
| рос. Сим | |||
| |||
| Країна | |||
| Суб'єкт Російської Федерації | Челябінська область | ||
| Муніципальний район | Ашинський район | ||
| Код ЗКАТУ | 75 209 505 000 | ||
| Код ЗКТМО | 75 609 105 001 | ||
| Основні дані | |||
| Час заснування | 1759 | ||
| Статус міста | 1942 | ||
| Населення | ▼ 13 542 (2015) | ||
| Площа | 33 км² | ||
| Поштові індекси | 456022 | ||
| Телефонний код | +7 35159 | ||
| Географічні координати: | 54°59′35″ пн. ш. 57°41′54″ сх. д. / 54.993055555556° пн. ш. 57.698333333333° сх. д.G O | ||
| Часовий пояс | UTC+5 | ||
| Висота над рівнем моря | 312 м | ||
| Влада | |||
| Вебсторінка | gorodsim | ||
| Мапа | |||
|
| |||
![]() | |||
Сім (рос. Сим) — місто (з 1942) в Росії, міське поселення у складі Ашинського муніципального району Челябінської області. До 1928 року селище мало назву Сімський Завод.
Населення — 13 542 осіб (2015).
Місто розташоване на річці Сім, за 27 км від районного центру Аши, за 290 км від Челябінська, за 9 км від залізничної станції Сімська (на історичному напрямку Транссибу).[1]
На початку XVIII століття в Росії в ході Північної війни необхідність в озброєнні російської армії сподвигла будівництво нових металургійних заводів, у тому числі в Пермській і Оренбурзької губерніях.
Вже 18 лютого 1763 Оренбурзьке гірське начальство рапортувало в Берг-Колегію про початок роботи заводів колезьких асесорів Твердишева і Мясникова — Юрюзанского та Сімського, які почали перековувати чавун, що виплавляється в Катав-Івановську. Там же у 1763 р утворене велика російське село. Сімський завод був одним з багатьох заводів, заснованих на Уралі в період участі Росії в Семирічній війні, війнах з Туреччиною.
16 березня 1759 року Берг-колегія винесла ухвалу про дозвіл заводчикам побудувати завод на річці Сім, а в 1761 році завод став вже видавати продукцію[2]. Тоді ж при заводі виникло і поселення. У 1773 році на заводі працювало понад 900 приписних селян.
23 травня 1774 році, під час Селянської війни 1773—1775 років, загін башкир-повстанців на чолі з Пугачевським полковником Салават Юлаєв і його батьком Юлаем Азналіним напав на Сімський завод. Було вбито близько 60 заводських служителів, робітних людей і селян. Завод, фабрика з греблею, церква і заводське селище були спалені[3]. Напад на Сімський завод відбувся через те, що землі, на яких його побудували, 15 роками раніше були відчужені у родини нападаючих башкир.
30 травня 1774 року була відкрита нова церква Сімского заводу, побудована замість спаленої. До вересня 1777 року був відновлений завод. Працювали на ньому в основному кріпаки заводовласників[4].
В 1898 році за 9 км від Сіма була прокладена залізниця Самара — Златоуст. Це різко відбилося на економіці заводу і поселення. Від Сіма до станції Сімської була побудована кінна вузькоколійна залізнична гілка.

В 1914 заводи перейшли на виробництво предметів озброєння. 8 грудня 1917 року, після Жовтневої революції, Сімські заводи були націоналізовані радянською владою[5].
В 1935 році завод з відання Уралсельмаша перейшов у відання міністерства обозостроенія і перейменований в Сімський обозний завод. Основною продукцією заводу аж до 1941 року залишалися парокінні ходи, санітарні та кулеметні двоколки, кузова для автомашин, похідні кухні, автопричепи[6].
| 1931[7] | 1959[8] | 1967[7] | 1970[9] | 1979[10] | 1989[11] | 1992[7] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 6600 | ▲13 897 | ▲19 000 | ▼18 929 | ▲21 329 | ▼20 164 | ▲20 200 |
| 1996[7] | 1998[7] | 2000[7] | 2001[7] | 2002[12] | 2003[7] | 2005[7] |
| ▼18 600 | ▼18 200 | ▼17 900 | ▼17 600 | ▼16 377 | ▲16 400 | ▼15 900 |
| 2006[7] | 2007[7] | 2008[7] | 2009[13] | 2010[14] | 2011[15] | 2012[16] |
| ▼15 600 | ▼15 500 | ▼15 400 | ▼15 250 | ▼14 466 | ▼14 429 | ▼14 229 |
| 2013[17] | 2014[18] | 2015[19] | 2016[20] | 2017[21] | ||
| ▼13 969 | ▼13 672 | ▼13 542 | ▼13 365 | ▼13 170 |
Сім (тоді Сімський Завод) — батьківщина відомого фізика Ігоря Курчатова, одного з творців атомної бомби.
- ↑ Велика Радянська Енциклопедія. Гол. ред. Б. А. Введенський, 2-е вид. Т. 39. Сигишоара — Соки. 1956. 664 стр., Іл. і карти; 42 л. илл. і карт.
- ↑ / doc/20767169 Сімскому заводу «Агрегат» — 250 років
- ↑ Плотніков Роман Нестерович
- ↑ Павленко Н. І. Історія металургії в Росії XVIII століття. Заводи і власники заводів. М., 1962. С. 236, 240—242; Андрущенко А. І. Селянська війна 1773—1775 рр. на Яїку, в Приуралля, на Уралі і в Сибіру. М., 1969. С. 163, 206, 207, 330, 331; Гвоздікова І. М. Салават Юлаєв. Дослідження документальних джерел. Уфа, 1982. С. 112—114, 152—157.
- ↑ http://encycl.bash-portal.ru/sim_zavod.htm[недоступне посилання з травня 2019] Сімські заводи
- ↑ Сімскій завод ВАТ «Агрегат». Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 9 листопада 2015. [Архівовано 2013-05-07 у Wayback Machine.]
- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Народная энциклопедия «Мой город». Сим (Челябинская область) (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- ↑ Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
