Перейти до вмісту

Сім (Челябінська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
місто Сім
рос. Сим
Герб
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської ФедераціїЧелябінська область
Муніципальний районАшинський район
Код ЗКАТУ75 209 505 000 Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ЗКТМО75 609 105 001 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1759
Статус міста1942
Населення▼ 13 542 (2015)
Площа33 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштові індекси456022
Телефонний код+7 35159
Географічні координати:54°59′35″ пн. ш. 57°41′54″ сх. д. / 54.993055555556° пн. ш. 57.698333333333° сх. д. / 54.993055555556; 57.698333333333G O
Часовий поясUTC+5
Висота над рівнем моря312 м
Влада
Вебсторінкаgorodsim.ru
Мапа
Сім. Карта розташування: Росія
Сім
Сім

Сім. Карта розташування: Челябінська область
Сім
Сім
Мапа

CMNS: Сім у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сім (рос. Сим) — місто (з 1942) в Росії, міське поселення у складі Ашинського муніципального району Челябінської області. До 1928 року селище мало назву Сімський Завод.

Населення — 13 542 осіб (2015).

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Сім, за 27 км від районного центру Аши, за 290 км від Челябінська, за 9 км від залізничної станції Сімська (на історичному напрямку Транссибу).[1]

Історія

[ред. | ред. код]

На початку XVIII століття в Росії в ході Північної війни необхідність в озброєнні російської армії сподвигла будівництво нових металургійних заводів, у тому числі в Пермській і Оренбурзької губерніях.

Вже 18 лютого 1763 Оренбурзьке гірське начальство рапортувало в Берг-Колегію про початок роботи заводів колезьких асесорів Твердишева і Мясникова — Юрюзанского та Сімського, які почали перековувати чавун, що виплавляється в Катав-Івановську. Там же у 1763 р утворене велика російське село. Сімський завод був одним з багатьох заводів, заснованих на Уралі в період участі Росії в Семирічній війні, війнах з Туреччиною.

16 березня 1759 року Берг-колегія винесла ухвалу про дозвіл заводчикам побудувати завод на річці Сім, а в 1761 році завод став вже видавати продукцію[2]. Тоді ж при заводі виникло і поселення. У 1773 році на заводі працювало понад 900 приписних селян.

23 травня 1774 році, під час Селянської війни 1773—1775 років, загін башкир-повстанців на чолі з Пугачевським полковником Салават Юлаєв і його батьком Юлаем Азналіним напав на Сімський завод. Було вбито близько 60 заводських служителів, робітних людей і селян. Завод, фабрика з греблею, церква і заводське селище були спалені[3]. Напад на Сімський завод відбувся через те, що землі, на яких його побудували, 15 роками раніше були відчужені у родини нападаючих башкир.

30 травня 1774 року була відкрита нова церква Сімского заводу, побудована замість спаленої. До вересня 1777 року був відновлений завод. Працювали на ньому в основному кріпаки заводовласників[4].

В 1898 році за 9 км від Сіма була прокладена залізниця Самара — Златоуст. Це різко відбилося на економіці заводу і поселення. Від Сіма до станції Сімської була побудована кінна вузькоколійна залізнична гілка.

С. М. Прокудін-Горський. Станція Сімская Самаро-залізниці (1 910)

В 1914 заводи перейшли на виробництво предметів озброєння. 8 грудня 1917 року, після Жовтневої революції, Сімські заводи були націоналізовані радянською владою[5].

В 1935 році завод з відання Уралсельмаша перейшов у відання міністерства обозостроенія і перейменований в Сімський обозний завод. Основною продукцією заводу аж до 1941 року залишалися парокінні ходи, санітарні та кулеметні двоколки, кузова для автомашин, похідні кухні, автопричепи[6].

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
1931[7]1959[8]1967[7]1970[9]1979[10]1989[11]1992[7]
6600▲13 897▲19 000▼18 929▲21 329▼20 164▲20 200
1996[7]1998[7]2000[7]2001[7]2002[12]2003[7]2005[7]
▼18 600▼18 200▼17 900▼17 600▼16 377▲16 400▼15 900
2006[7]2007[7]2008[7]2009[13]2010[14]2011[15]2012[16]
▼15 600▼15 500▼15 400▼15 250▼14 466▼14 429▼14 229
2013[17]2014[18]2015[19]2016[20]2017[21]
▼13 969▼13 672▼13 542▼13 365▼13 170

Чисельність населенняРік6000900012 00015 00018 00021 00024 000192019401960198020002020Сим (Челябинская область)Статистика населення

Люди, пов'язані з містом

[ред. | ред. код]

Сім (тоді Сімський Завод) — батьківщина відомого фізика Ігоря Курчатова, одного з творців атомної бомби.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Велика Радянська Енциклопедія. Гол. ред. Б. А. Введенський, 2-е вид. Т. 39. Сигишоара — Соки. 1956. 664 стр., Іл. і карти; 42 л. илл. і карт.
  2. ↑ / doc/20767169 Сімскому заводу «Агрегат» — 250 років
  3. ↑ Плотніков Роман Нестерович
  4. ↑ Павленко Н. І. Історія металургії в Росії XVIII століття. Заводи і власники заводів. М., 1962. С. 236, 240—242; Андрущенко А. І. Селянська війна 1773—1775 рр. на Яїку, в Приуралля, на Уралі і в Сибіру. М., 1969. С. 163, 206, 207, 330, 331; Гвоздікова І. М. Салават Юлаєв. Дослідження документальних джерел. Уфа, 1982. С. 112—114, 152—157.
  5. ↑ http://encycl.bash-portal.ru/sim_zavod.htm[недоступне посилання з травня 2019] Сімські заводи
  6. ↑ Сімскій завод ВАТ «Агрегат». Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 9 листопада 2015. [Архівовано 2013-05-07 у Wayback Machine.]
  7. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Народная энциклопедия «Мой город». Сим (Челябинская область) (рос.)
  8. ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  9. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  10. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  11. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  12. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  13. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  14. ↑ Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
  15. ↑ Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
  16. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
  17. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
  18. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
  19. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
  20. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  21. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.