Синайські гори
Синайські гори - область складчастості, що займає південну частину Синайського півострова, Єгипет. Утворилися в пізній період формування Нубійсько-Аравійського щита. Піднімаються поступово з півночі (де розташовані сильно розчленовані кам'янисті плато Егма і Ет-Тих висотою 500-1000 м) на південь, обриваючись потім крутими схилами до вузької піщаної низовини біля берегів Червоного моря.
Опис[ред. | ред. код]
Складаються переважно з гранітів, гнейсів, кристалічних сланців. Більшу частину гірського регіону займає практично безводна і кам'яниста Синайська пустеля. Максимальна висота над рівнем моря - 2637 м: гора Святої Катерини - вища точка Єгипту[1]. Також з давніх часів широко відома гора Синай, на якій розташований православний Монастир Святої Катерини (зведений між 330 - 557 рр.). Напередодні арабсько-мусульманських навал VII століття і якийсь час після їх в горах ховалися залишки місцевого християнського населення. В даний час гори населяють тільки невеликі групи синайських бедуїнів. Біля узбережжя Червоного моря розвинений туризм, там з'явилося багато сучасних курортних міст (наприклад , Шарм-ель-Шейх), звідки туристи здійснюють екскурсії в гори, знамениті своїми надзвичайними формами і силуетами [2], отриманими в результаті багатовікової вітрової ерозії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ півострів - Вікіпедія - Яндекс. Словники <! - Тема додана ботом ->[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Синайські гори <!- Тема доданий ботом ->. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 30 травня 2014.