Сінгха Дурбар
| Сінгха Дурбар неп. सिंहदरवार | |
|---|---|
 | |
| 27°41′53.77″ пн. ш. 85°19′30.91″ сх. д. / 27.6982694° пн. ш. 85.3252528° сх. д. | |
| Країна |  Непал |
| Місто | Катманду |
| Тип | палац і building of public administrationd  |
| Стиль | Неокласицизм, Палладіанство |
| Побудовано | 1908 |
| Статус | Пам'ятка архітектури |
| Стан | Частково пошкоджено (пожежа 2025 року) |
  Сінгха Дурбар Сінгха Дурбар (Непал) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Сі́нгха Дурба́р (неп. सिंहदरवार, літ. «Левовий палац») — палац у Катманду, столиці Непалу. Палацовий комплекс розташовувався в центрі Катманду, на північ від Бабар-Махал та Тапаталі-Дурбар і на схід від храму Бхадракалі.[1] Палац був збудований Чандрою Шамшером Дж. Б. Раною у червні 1908 року.[2] У ньому розміщувалися адміністративні установи уряду Непалу, включаючи Палату представників, Національні збори та кілька урядових міністерств. У 2025 році головну будівлю було знищено під час антикорупційних протестів покоління Z, разом з офісом прем'єр-міністра.[3]
Сінгха Дурбар був збудований Чандрою Шамшером Дж. Б. Раною одразу після його вступу на посаду прем'єр-міністра. Спочатку це була невелика приватна резиденція, але під час будівництва вона значно розширилася. Одразу після завершення будівництва Чандра Шамшер продав цю нерухомість уряду Непалу за 20 мільйонів непальських рупій як офіційну резиденцію прем'єр-міністра.[2] Після його смерті у 1929 році палац використовувався як офіційна резиденція прем'єр-міністрів з династії Рана, за винятком Падми Шамшера Дж. Б. Рани, який жив у своєму власному палаці Бішал-Нагар. Останнім прем'єр-міністром з династії Рана, який займав Сінгха Дурбар, був Мохан Шамшер Дж. Б. Рана. Навіть після падіння династії Рана у 1951 році Мохан продовжував використовувати це місце, але у 1953 році уряд Його Величності наказав йому покинути палац, який став державною власністю.[2]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Після скасування спадкової системи прем'єр-міністрів (Рана) у 2007 році за непальським календарем, уряд Непалу використовував цей палацовий комплекс для розміщення урядових установ. У комплексі розташовані обидві палати Парламенту Непалу (Палата представників та Національні збори). У ньому розміщено 20 міністерств та урядових відомств. Сінгха Дурбар також є штаб-квартирою Радіо Непалу та Непальського телебачення.
Структуру спроєктували Кумар Нарсінгх Рана та Кішор Нарсінгх Рана. Архітектура палацу є унікальним прикладом поєднання будівельних традицій, включаючи палладіанство, коринфський ордер, неокласицизм та бароко.[2]
До пожежі 1973 року в Сінгха Дурбарі було 8 внутрішніх дворів та 1700 кімнат з мармуровою підлогою, розписними стелями, срібними меблями та великою кількістю кришталевих світильників.[4]
Державна зала є найбільшою та найпишніше оздобленою кімнатою в палаці. Ця зала прикрашена імпортованими витворами мистецтва, такими як кришталеві люстри з муранського скла, бельгійські дзеркала, а також англійські вітражні двері та італійська мармурова підлога з квітковими візерунками на стінах та стелі.[2]
Джуддха Шамшер збудував Галерею Байтак для зустрічей з іноземними високопосадовцями. У той час посли дружніх країн вручали свої вірчі грамоти в Хануман-Дхоці. Пізніше Галерея Байтак використовувалася як будівля парламенту.
У понеділок, 9 липня 1973 року, в Сінгха Дурбарі сталася велика пожежа, яка охопила всі три крила палацу, крім фасадної частини. Щоб запобігти поширенню вогню на фасадне крило, три крила, що виходили на північ, південь та захід, були зруйновані за допомогою гармат.[4] Після того, як пожежу було ліквідовано, всю територію відновили на старих фундаментах.[4]
Сінгха Дурбар зазнав серйозних пошкоджень під час землетрусу в Непалі у квітні 2015 року.[5]
9 вересня 2025 року будівлю було підпалено під час протестів покоління Z проти корупції і блокування урядом сайтів в Інтернеті[6]. Інцидент стався одночасно з нападами на інші урядові будівлі, а також на приватну резиденцію непальського прем'єр-міністра К. П. Шарми Олі.[7]
Площа Сінгха Дурбар — це центральна площа, що оточує Сінгха Дурбар, історичний палацовий комплекс, який зараз є адміністративним центром Непалу. Розташована в самому серці Катманду, вона межує з Бабар-Махал, храмом Бхадракалі та Тапаталі-Дурбар, що робить її стратегічно та символічно важливим місцем. На площі Сінгха Дурбар розташовані штаб-квартири кількох відомих установ, таких як Непальська фондова біржа, Растрія Баніджя Банк, Банк розвитку сільського господарства та різні урядові органи.
- ↑ Історичні дурбари Катманду (англ.). 19 жовтня 2014. Процитовано 5 червня 2015.
- ↑ а б в г д JBR, PurushottamShamsher (2007). Ranakalin Pramukh Atihasik Darbarharu [Головні історичні палаци епохи Рана] (неп.). Vidarthi Pustak Bhandar. ISBN 978-9994611027.
- ↑ Пожежа в Сінгха Дурбарі (фотографії). Online Khabar (неп.). 9 вересня 2025. Процитовано 10 вересня 2025.
- ↑ а б в Singha Durbar (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 14 травня 2015.
- ↑ Nepali Times. nepalitimes.com (англ.).
- ↑ Парламент Непалу підпалено після відставки прем'єр-міністра через антикорупційні протести. www.bbc.com (брит.). 9 вересня 2025. Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ Sharma, Gopal; Chitrakar, Navesh (9 вересня 2025). Молоді антикорупційні протестувальники скинули прем'єр-міністра Непалу Олі. Reuters (англ.). Процитовано 9 вересня 2025.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
