Сінкевич Євген Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сінкевич Євген Григорович
Sink eg.jpg

Євген Григорович Сінкевич

Народився 14 січня 1958(1958-01-14) (59 років)
с. Микулинці Снятинського району Івано-Франківської області
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Проживання Херсон-Миколаїв
Alma mater Харківський державний університет імені О. М. Горького
Посада Голова Херсонської обласної організації НСКУ

Сінкевич Євген Григорович (*14.01.1958, с. Микулинці Снятинського району Івано-Франківської області) — доктор історичних наук, професор, почесний професор академії імені Яна Длугоша (Польща), академік Академії соціальних наук України, дослідник історії України, історіограф, фахівець з історії народного господарства, краєзнавець, голова Херсонської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

Біографія[ред.ред. код]

У 1975 р. закінчив Рогатинську СШ № 1 Івано-Франківської обл. У 1985 р. закінчив історичний факультет Харківського державного університету ім. О. М. Горького за спеціальністю: викладач історії та суспільствознавства. Впродовж 1987–1990 рр. навчався в аспірантурі Харківського державного університету. У 1990 р. захистив кандидатську дисертацію на тему « П. І. Лященко — історик народного господарства СРСР» на здобуття наукового ступеню — кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 — історія СРСР та 07.00.09 — історіографія, джерелознавство і методи історичних досліджень. У 1993 р. присвоєне вчене звання доцента. У 1995–2006 рр. завідувач кафедри історії України Херсонського державного університету. Засновник і декан (1995–2004 рр.) історичного факультету Херсонського державного університету. Науковий доробок Євгена Григоровича отримав міжнародне визнання, він перебував на дослідницьких стипендіях фундації Ю. Мяновського (2002, 2005), Міністерства освіти і спорту Республіки Польща (2004-2005), Краківського відділення фундації «Wspólnota Polska» (2007). Впродовж 2004–2007 рр. перебував у докторантурі Херсонського державного університету. У квітні 2011 року присвоєно вчене звання професора кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики. У травні 2011 р. захистив дисертацію на тему «Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини ХІХ — початку ХХІ століття» на здобуття наукового ступеню — доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.06 — історіографія, джерелознавство і спеціальні історичні дисципліни Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара МОН України. У квітні 2013 р. його обрано почесним професором Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові (Республіка Польща). На сьогодні є автором більше 200 наукових публікацій у провідних виданнях України, Польщі, США і Росії, де розглядаються ключові питання історії Україні, історіографії, історії народного господарства, міжнародних відносин тощо; автор 5 монографій і 2 навчальних посібників. Впродовж останніх 25 років узяв участь більш ніж у 100 науково-практичних конференціях різного рівня — міжнародних, республіканських, регіональних та вузівських на теренах України, Республіки Польща, Російської Федерації, Словацької Республіки. Сінкевич Є. Г. нагороджений знаком «Відмінник народної освіти України» (1998), командуванням В/Ч А1495 нагороджений медаллю "За гідність та патріотизм" (2015), громадською організацією "Партнерство для розвитку" орденом "За розбудову України" (2015), Міністерством освіти і науки України нагрудним знаком "За наукові та освітні досягнення" (2017). Він формує власну наукову школу з історичного краєзнавства. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації 8 аспірантів, працюють над дисертаційними дослідженнями 2 аспіранти та 2 докторанти. За його ініціативи було створено низку провідних журналів та наукових збірок України: «Південний архів. Історичні дослідження», «Чорноморський літопис», «Історичний архів. Наукові студії» та інші. Євген Григорович голова Південного відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; на громадських засадах до 2016 р. включно виконував обов'язки голови Херсонського обласного відділення НСКУ; член правління НСКУ, директор Науково-дослідного інституту «Полоністики» при Чорноморському державному університеті ім. Петра Могили. У 2015 і 2017 рр. читав спецкурс в якості закордонного запрошеного професора в Інституті історії Академії імені Яна Длугоша. У 2016 р. обрано академіком і віце-президентом Академії соціальних наук України. У травні 2017 р. його нагороджено Капітулою ім. І.Виговського (під егідою Президента Республіки Польща). Член редколегії "Харківського історіографічного збірника" та трьох наукових збірників у Республіці Польща.

Основні праці[ред.ред. код]

Автор більше 200 праць з історії України, історіографії, краєзнавства, міжнародних відносин.

  • Expansion of Russian State to the South and the System of Town-Fortresses on the Dnieper and the Dniester Rivers // Zamki i przestrzeń społeczna w Europie środkowej i wschodniej / Pod redakcją M. Antoniewicza. — Warszawa, 2002. — P. 315–319
  • Lemkos and the Lemko Region During and After WWII in the Research of Ukrainian and Polish Scholars // The Lemko Region, 1939–1947 War, Occupation and Deportation. — Cracow — New Haven, 2002. — P. 253–256.
  • Петро Іванович Ляшенко — дослідник історії народного господарства // Херсон: Айлант, 2002. — 123 с.
  • Rozpad Związku Radzieckiego i uwarunkowania procesow migracyjnych na terytorium postsowieckim // Migracje і społeczeństwo / Instytut istorii Polskiiej Akademii Nauk; Mazowiecka Wyższa Szkoła humanistyczno-pedagogiczna w Łowiczu. — Warszawa, 2003. — T. 8: Upadec imperiów i rozwój migracji / Pod redakcją E. Zamojskiego. — S. 108–112.
  • Історія Херсонщини: Навч. посібник // Херсон: Айлант, 2003. — 202 с. (у співавторстві)
  • Ректори Херсонського державного педагогічного інституту (1944–1998 рр.): Нарис історії і діяльності // Вид. 2-е, випр. та доп. — Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. — 148 с.
  • Kwestia ruska w badaniach i działalności praktycznej czolowych przedstawicieli krakowskiej szkoły historycznej // Biuletyn ukrainoznawczy. — Przemyśl: Południovo-Wschodni Instytut Naukowy w Przemyślu, 2007. — Nr 13. — S. 56-63.
  • Краківська історична школа. Передумови виникнення // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. — № 762. Історія. — Х., 2007. — Вип. 39. — С. 345–353.
  • Роль краківської історичної школи у формуванні національної свідомості поляків у другій половині XIX століття // Historia — mentalność — toźsamość: Miejsce i rola historii oraz historyków w źyciu narodu polskiego i ukraińskiego w XIX i XX wieku / Red.: J. Pisulińska, P. Sierźęga, L. Zaszkilniak. — Rzeszów, 2008. — S. 195–202.
  • Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини ХІХ — ХХ ст. // Укр. іст. журн. — 2008. — № 1. — С. 194–201.
  • Краківська історична школа в польській історіографії : монографія // Вид. 2-ге випр. та доп. — Миколаїв : Вид-во Чорномор. держ. ун-ту ім. Петра Могили, 2010. — 360 с.
  • Україно-польські відносини (1918–2008): Навч. посіб. / МОН України ; Чорномор. держ. ун-т ім. Петра Могили // Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. — 168 с.
  • Ягеллонський і козацький міфи в польській та українській історіографії / Є. Сінкевич // Historia — mentalność — toźsamość: Studia z historii, historii historiografii i metodologii historii / Red.: K. Polasik-Wrzosek, W. Wrzosek, L. Zaszkilniak. — Poznań, 2010. — S. 129–133.
  • Trnova pot razvoja narodne ideje v 20. stoletju problemi oblikovanja naroda na Slovenskem in v Ukrajini skozi oči ukrajinskega zgodovinarja // Prispevki za novejšo zgodovino / Inštitut za novejšo zgodovino. – Ljubljana, 2016. – Številka 1. – 126-144 (у співавторстві)
  • Чи існує проблема наукової школи в сучасній історіографії? // Historia na źródłach oparta. Studia ofiarowone Profesorowi Tadeuszowi Srogoszowi w 65 rocznicę urodzin / pod red. A. Strojnowskiego. – Częstochowa, 2017. – s.491-500.
  • Srogosz T. Między wojną a modernizacją: Studia z dziejów kresów południowo-wschodnich Rzeczypospolitej w XVII–XVIII wieku. – Częstochowa: Wydawnictwo Akademii im. Jana Długosza, 2016. – 267 s. [Рецензія] // Український історичний журнал. – 2017. – №2. – С. 204-209.


Посилання[ред.ред. код]