Сініша Станкович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сініша Станкович
серб. Синиша Станковић
Народився 26 березня 1892(1892-03-26)[1]
Заєчарd, Сербія
Помер 24 лютого 1974(1974-02-24)[2][1] (81 рік)
Белград, СФРЮ[2]
Країна  Сербія
Діяльність біолог, Комісар, політик, зоолог, еколог
Alma mater Белградський університет
Joseph Fourier Universityd
Галузь біологія
Заклад Белградський університет
Посада президент Сербії
Членство Сербська академія наук і мистецтв
Академія наук СРСР
Словенська академія наук та мистецтв
Нагороди
Order "For Merit to the People" with golden star орден Національного визволення орден Братерства та єдності

CMNS: Сініша Станкович у Вікісховищі

Сініша Станкович (26 березня 1892, Заєчар[en], Сербія — 24 лютого 1972) — югославський біолог, викладач і політик. Голова Президії Народної Скупщини Сербії у 1944—1953 роках. Академік Югославської, Сербської та Словенської академій наук і мистецтв.

З 1924 року був професором зоології Белградського університету[3].

Брав участь у партизанській боротьбі проти німецької окупації в роки Другої світовfої війни. У листопаді 1944 року було створено урядову Антифашистську Скупщину за народне визволення Сербії[en] при Народно-визвольній армії Югославії з 270 членів. Її очолив Сініша Станкович[4].

У 1947 році організував і очолив Інститут екології та біогеографії. Також був головою наукової ради Федеративної Республіки Югославія. У 1948 році обраний дійсним членом Сербської академії наук і мистецтв, а в 1948—1966 входив до складу її Президії[5].

У 1966 році обраний іноземним членом АН СРСР[3].

Досліджував гідробіологію Охридського озера, праці присвячені гідробіології, зоогеографії[3].

Пам'ять і родина[ред. | ред. код]

На честь Сініши Станковича названо Інститут біологічних досліджень Белградського університету[6]. Також на його честь 1972 року названо один з видів псевдоскорпіонів, що трапляється в Сербії — Neobisium stankovici[es].

1972 року вийшов югославський документальний фільм «Портрети — Сініша Станкович»[7].

Мав сина Івана[sr] (1921—1973) — лікаря, офтальмолога, декана медичного факультету Белградського університету[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б The Fine Art Archive — 2003.
  2. а б Станкович Синиша // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. а б в Станкович Синиша / Т. П. Бабий, Л. Л. Коханова, Г. Г. Костюк [и др.] // Биологи: биогр. справ. — К., 1984 .— С. 594(рос.)
  4. After Second World War. National Assembly of the Republic of Serbia / National Assembly / History(англ.)
  5. Биографија на сајту САНУ(серб.)
  6. Institute for Biological Research «Siniša Stanković». Institute of National Importance(англ.)
  7. Портрети — Др. Синиша Станковић на сайті IMDb (англ.) (англ.)
  8. Klinički centar Srbije istorijat. kcs.ac.rs. 21. 2. 2013. (серб.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Станкович Синиша / Т. П. Бабий, Л. Л. Коханова, Г. Г. Костюк [и др.] // Биологи: биогр. справ. — К., 1984 .— С. 594(рос.)