Очікує на перевірку

Сіоністське політичне насильство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обвал в готелі Цар Давид в результаті вибуху влаштованого Ірґуна.

Сіоністський тероризм — акти насильницьких дій чинених євреями з політичних і релігійних мотивів заснованих як правило на юдейському релігійному фундаменталізмі. У цей час найчастіше акти єврейського тероризму спрямовані проти осіб, що сповідують іслам або юдаїзм.[1][2][3]

Витоки єврейського тероризму

[ред. | ред. код]

На думку деяких дослідників єврейський тероризм є найдавнішим з відомих у світі.[4][5] У 1 столітті нашої ери в Юдеї діяло угруповання сікаріїв (кинджальники) боролися проти панування Риму в тому числі і терористичними методами. У діях сикаріїв простежується поєднання релігійного фанатизму і політичного тероризму. Будучи релігійними фанатиками сикарії здійснювали свої вбивства як правило в натовпі що дозволяло їм сховатися і викликало жах і паніку серед людей, схожі методи терористи застосовують і в сучасному світі, так наприклад був убитий Іцхак Рабин. Завдяки древньому єврейському історику Йосипу Флавію дійшла інформації про те що сикарії вбивали римлян і лояльних Риму євреїв з числа знаті, ними був убитий єврейський первосвященик Ананій. Також для озлоблення населення та підняття повстання проти Риму вони спалювали запаси продовольства євреїв і порушували водопостачання Єрусалиму.[6][4]

Сіоністський тероризм на початку XX століття

[ред. | ред. код]

Сіоністський тероризм нашого часу зародився у 30-их роках XX століття, єврейські підпільні організації Ірґун і ЛЕХІ здійснювали теракти проти арабів і офіційних британських властей. Метою цих терактів був тиск на Велику Британію з тим що б були скасовані обмеження єврейської імміграції до Палестини, а також створення незалежної єврейської держави на території Британської мандата в Палестині. Серед найгучніших терактів того часу вибух у готелі Цар Давид, викрадення та вбивство двох сержантів британської армії, вбивство лорда Мойна і Фольке Бернадота[7], різанина в Дейр-Ясині[8]. Всього від терактів Ірґуна загинуло понад 600 чоловік.

Дії терористів не обмежувалися територією Палестини, так наприклад ними було підірвано посольство Великої Британії в Римі.[9]. За даними британської розвідки, Іргун здійснював також підготовку терактів проти британських політичних діячів на території Великої Британії.[10][11] За даними ФБР у США діяла осередок Ірґун підтримувала дії терористів у Палестині.[12] У пресі також з'являлися повідомлення про підготовку єврейськими терористами вбивства Конрада Аденауера в 1952 році.[13]

За даними ЦРУ організації Ірґун і ЛЕХІ здійснювали теракти в Палестині підтримував Радянський Союз поставляючи їм зброю і надаючи фінансову допомогу.[14] Також ЦРУ вважало що в Ірґун, Лехі і в меншій мірі в Хагану радянські спецслужби впровадили своїх агентів.[15][16] У той же час, незважаючи на підтримку, яку СРСР надавав Ірґуну, радянська влада відкрито у виданнях називала цю організацію терористичною.[17][18]

Сіоністський тероризм в кінці XX початку XXI століття

[ред. | ред. код]
Повішені тіла убитих сержантів британської армії

Після утворення держави Ізраїль більшість терористичних актів відбувалися крайньо-правими релігійними євреями незадоволеними політикою офіційних властей відносно палестинських арабів. Найбільш часто такі теракти влаштовуються одинаками, як наприклад розстріл 29 мусульман в Печері Патріархів Барухом Гольштейн[19] або теракт в автобусі який влаштував ізраїльський дезертир Ідан Натан-Зада.[20][21]

Першим євреєм в історії Ізраїлю визнаним судом терористом став Шахар Двір Зелінгер який був засуджений за вбивство семи арабів і спробу підкласти вибухові пристрої біля арабських навчальних закладів у Єрусалимі, також суд встановив причетність Зелінгер до терористичної організації «Підпілля Бат-Айн».[22] Вважається що акції таких одинаків можуть загрожувати державі Ізраїль не менше ніж арабські терористи.[1] В наш час[коли?] поліція і спецслужби Ізраїлю ведуть розслідування проти Хаїма Перельмана який підозрюється в чотирьох вбивствах і численних замахах на арабів,[23][24] а також проти єврейської сім'ї з Хайфи яка звинувачується у виготовленні вибухових пристроїв і установки їх біля арабських об'єктів.[25]

У зв'язку з частим терактами у відношенні арабів, у 2005 році арабські депутати Кнесету внесли на розгляд своїх колег проект поправки до закону про статус постраждалих у терактах з метою можливості визнання сімей загиблих арабів постраждалими.[26][27]

Список єврейських організацій які здійснювали теракти

[ред. | ред. код]
Назва Дати Коментарі
Ірґун[28][29][30][31][32][33][34] 1931-1948 Здійснювали теракти проти арабів і англійців в 30-40-их роках XX століття.
Лехі[31][33][34] 1940-1948 Здійснювали теракти проти арабів і англійців в 30-40-их роках XX століття.
Бріт ХаКанаім 1950-1953 Праворадикальна екстремістська організація, яка боролася за встановлення в Ізраїлі теократичної держави.[35]
Підпільне крило Гуш Емунім[en] 1979-1984 Підпільне крило націоналістичної партії Гуш Емунім, скоїли кілька терактів проти арабів. Планували напад на мечеть Аль-Акса,[36] але були заарештовані і отримали різні терміни ув'язнення.
Рух Ках 1971-1994 Радикальний релігійно-націоналістичний єврейський рух, визнаний терористичним у США[37], ЄС[38] і Канаді.[39]
Ліга оборони євреїв (JDL) 1968-по теперішній час Згідно з трактуванням ФБР, JDL - праве екстремістське угруповання[40] Згідно з Національним консорціумом з вивчення тероризму і боротьби з тероризмом США (START), члени JDL в період з 1970 по 2007 рік зробили 55 терористичних атак на території США, і увійшли до трійки угруповань, що зробили найбільшу кількість терактів у США [41][42]. JDL офіційно заперечує причетність до тероризму і засуджує його.[43]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2010. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ http://www.religiondispatches.org/books/politics/3428/opening_the_door_to_hell%3A_jewish_terrorism_in_israel/
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 жовтня 2010. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 червня 2009. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 жовтня 2010. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 серпня 2004. Процитовано 10 серпня 2004.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ http://books.google.ru/books?id=FmsZAAAAIAAJ&q=иргун&dq=иргун&hl=ru&ei=zMq3TJTeJ8yUOvWczMEJ&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=8&ved=0CEUQ6AEwBziCAQ
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2013. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 серпня 2013. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 грудня 2010. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. ↑ http://news.yandex.ru/people/perel1man_khaim.html[недоступне посилання з червня 2019]
  25. ↑ http://cursorinfo.co.il/news/novosti/2004/03/04/jew_terror/
  26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  27. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 23 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  28. ↑ Encyclopedia of Modern Worldwide Extremists and Extremist Groups. Bloomsbury Academic. 30 травня 2004. Процитовано 15 жовтня 2023.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  29. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 вересня 2013. Процитовано 26 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  30. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 вересня 2013. Процитовано 26 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  31. ↑ а б Encyclopedia of Terrorism, Revised Edition. Infobase Publishing. 2007. Процитовано 15 жовтня 2023.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  32. ↑ Chaliand, Gérard; Blin, Arnaud (серпень 2007). The History of Terrorism: From Antiquity to Al Qaeda. University of California Press. Процитовано 15 жовтня 2023.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  33. ↑ а б Laqueur, Walter (31 грудня 2011). A History of Terrorism. Transaction Publishers. Процитовано 15 жовтня 2023.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  34. ↑ а б Terrorism: A History. Polity. 10 серпня 2009. Процитовано 15 жовтня 2023.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  35. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  36. ↑ http://unispal.un.org/UNISPAL.NSF/0/B7A72309FFEA6F1485256A68004F0024 [Архівовано 18 грудня 2011 у Wayback Machine.] A/39/591 of 17 July 1985
  37. ↑ U.S. Appeals Court Affirms Designation of Kahane Chai, Kach as Terrorist Groups
  38. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2009. Процитовано 26 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  39. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2009. Процитовано 26 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  40. ↑ Terrorism 2000/2001. U.S. Department of Justice. Federal Bureau of Investigation. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 26 жовтня 2010.
  41. ↑ Background Report: On the Fifteenth Anniversary of the Oklahoma City Bombing. Архів оригіналу за 20 жовтня 2010. Процитовано 26 жовтня 2010.
  42. ↑ Background Report: Terrorist Attacks in New York City. Архів оригіналу за 4 жовтня 2010. Процитовано 26 жовтня 2010.
  43. ↑ Anti-Terrorism and Anti-Racism. JDL Official Website. Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 26 жовтня 2010.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сіоністське_політичне_насильство&oldid=41246880