Сіпап

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіпап середини 1990-х років «Sullivan V Plus» (фірма ResMed, Австралія)

Cpap (від англ. Constant Positive Airway Pressure, CPAP) — режим штучної вентиляції легень, найбільш відомий завдяки лікуванню синдрому сонного апное. Його також використовують для лікування різноманітних типів дихальної недостатності шляхом інвазивної та неінвазивної вентиляції легень.

СІПАП -терапія і апарат СІПАП були запропоновані та введені в клінічну практику в 1981 році австралійським лікарем - професором Коліном Салліваном (англ. Colin Sullivan) для лікування обструктивного апное сну. Також цей спосіб штучної вентиляції легенів використовується у складі складніших апаратів штучної вентиляції легенів з метою запобігання пошкодження легеневої тканини надлишковим тиском при тривалій штучної вентиляції.

СІПАП являє собою невеликий компресор, який подає постійний потік повітря під певним тиском у дихальні шляхи через гнучку трубку і герметичну носову маску. Таким чином, він не дає дихальним шляхам змикатися і блокувати надходження повітря (і необхідного організму кисню). В результаті виключається ризик раптової смерті від відсутності кисню, а також забезпечується нормальний сон. Пацієнт висипається і наступного дня відчуває себе здоровим. Зникає ранкова втома, розбитість, сонливість, «неясність» свідомості, важкість у голові. Істотно зменшується ризик автомобільних аварій та інших надзвичайних подій через несподіване засипання.

В даний час СІПАП-терапія використовується при лікуванні хропіння, апное сну, артеріальної гіпертонії, дихальної недостатності, серцево-судинних захворювань, денної сонливості, ожиріння, імпотенції, цукрового діабету, безсоння, депресії.

Сіпап «АеРо» фірмы «Істок-Система» (рос. «Исток-Система»[ru]), Росія, 2001[1]

Терапія із застосуванням СІПАПів триває протягом декількох місяців, а у важких випадках — протягом усього життя. Підбір режимів використання СІПАПа (а також вирішення питання про необхідність її застосування) проводиться під час полісомнографії — дослідження сну пацієнта в спеціальній лабораторії. Назальні маски для СІПАП-терапії розрізняються за розмірами і характеристиками й також повинні підбиратися лікарем.

Існують різні за функціональністю модифікації СІПАПів:

  • АвтоСІПАП (англ. Auto-CPAP) — СІПАП з автоматичною настройкою тиску нагнітається повітря, що визначає рівень необхідного тиску, і подають повітряний потік тільки в момент зупинки дихання, поступово збільшуючи його до тих пір, поки не відбудеться вдих;
  • Біпап (від англ. Biphasic Positive Airway Pressure, BPAP, BiPAP) — апарат, який створює на вдиху і видиху пацієнта тиск різного рівня.


В даний час на ринку представлено значну кількість моделей СІПАПів (включаючи біпапи, автоСІПАПи і інші модифікації) великої кількості фірм-виробників: Breas (Швеція), DeVilbiss (США), Fisher & Paykel (США), РесМед (англ. ResMed; Австралія, США), Respironics (США), Tyco Healthcare (Франція), Weinmann (Німеччина), Істок-Система (рос. «Исток-Система»[ru]; Росія) та інших.

Сучасні СІПАП-апарати спроможні достатньо точно відрізняти центральне апное від обструктвного завдяки новій технології OOP (визначення піків обструктивного тиску)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Миронов С. П., Романов А. І., Мішулін Л. Є., Трифонов М. М. та ін. Перший російський апарат для лікування зупинки дихання під час сну. Третій науково-технічна конференція «Медико-технічні технології на варті здоров'я». Анталія, Туреччина. Збірник доповідей. — 2001. — С.22. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]