Сіренко Володимир Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Федорович Сіренко
Основна інформація
Дата народження 1 листопада 1960(1960-11-01) (57 років)
Місце народження с. Покровська Багачка,
Khorolskyj rayon prapor.png Хорольський район,
Полтавська область.
Роки активності 1983 — тепер
Країна Україна Україна
Національність українець
Професія оперний та симфонічний диригент
Освіта Київська державна консерваторія ім. П. І. Чайковського
Колективи Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України;
Національний камерний ансамбль «Київські солісти»
Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України
Співпраця

— оркестри:
Московської філармонії,
Санкт-Петербурзької філармонії,
Державний симфонічний оркестр Росії,
Братиславський оркестр радіо,
Brooklyn Philharmonic Symphony Orchestra,
The Royal Philharmonic Orchestra (London).

— солісти:
В.Крайнєв, В.Пікайзен, Б.Которович, О.Горохов, Е.Грач, Л.Ісакадзе, О.Криса, Д.Ткаченко, В.Руденко, М.Чайковська, А.Солов'яненко, М.Стеф'юк.
— композитори:
В. Сильвестров, Є.Станкович, В.Губаренко, Л.Колодуб, Г.Ляшенко, Б.Буєвський, В.Степурко, Г.Гаврилець, І.Щербаков.
Нагороди Національна премія України імені Тараса Шевченка Народний артист України Заслужений діяч мистецтв України Заслужений діяч мистецтв Росії

Володи́мир Фе́дорович Сіре́нко (нар.1 листопада 1960, Полтавщина) — український диригент, головний диригент і художній керівник Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України. Головний диригент Національного камерного ансамблю «Київські солісти». Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. Народний артист України. Професор кафедри оперно-симфонічного диригування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.

Творча діяльність[ред.ред. код]

Навчання[ред.ред. код]

У 1975 році закінчив на «відмінно» Покровськобагачанську музичну школу по класу баяна, а наступного року також на «відмінно» вісім класів Покровськобагачанської середньої школи і поступив до Полтавського державного музичного училища імені Лисенка по класу баяна на відділ народних інструментів. Диригуванням захопився, навчаючись в училищі.[1]

1980 року став студентом Київської консерваторії, де по класу баяна потрапив до Сергія Олександровича Крапиви. Паралельно займався диригуванням у Анатолія Андрійовича Семешка (нині заслужений діяч мистецтв України, професор, завідувач кафедри інструментального та оркестрового виконавства Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова).  У консерваторії А. А. Семешко підтримав мрію свого студента стати диригентом, і на четвертому курсі Володимира Сіренка було переведено на кафедру оперно-симфонічного диригування у клас професора Алліна Григоровича Власенка, заслуженого діяча мистецтв УРСР, народного артиста України, диригента Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка.

У 1985 році Володимир Сіренко закінчив оркестровий факультет консерваторії і був призваний до лав Радянської Армії. Службу проходив у Львівській області у прикордонних військах. За перші півроку проявив свої музичні вміння і решту служби ніс у ансамблі військової частини. Після звільнення в запас в 1987 році Володимир знову повертається до консерваторії і в 1989 році закінчує диригентський факультет Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського (клас професора А. Г. Власенка).[2]

Отримав диплом оперного та симфонічного диригента.

Творчі надбання[ред.ред. код]

Вперше виступив у 1983 році на сцені Національної філармонії України (у програмі концерту — твори Стравінського, Булеза, Шенберга).

У 1990 році став фіналістом та здобув перемогу на Міжнародному конкурсі диригентів ім. Вацлава Таліха (чеськ. Václav Talich) у Празі.

З 1991 року до 1999 року — головний диригент та художній керівник Заслуженого академічного симфонічного оркестру Національної радіокомпанії України.

З 1999 року — головний диригент Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України, З 2000 року — головний диригент та художній керівник Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України.

З 2011 року — головний диригент Національного ансамблю «Київські солісти».

З 2012 року — професор кафедри оперно-симфонічного диригування Національної музичної академії імені П. І. Чайковського[3]

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

Репертуар[ред.ред. код]

Багатогранному таланту маестро підкоряються твори від найвищої світової та української класики до сучасного музичного авангарду.

Диригент втілив монументальні симфонічні та ораторіальні цикли:

У програмах концертів :

— найвищі досягнення світової симфонічної музики :
— твори композиторів:

Постановник[ред.ред. код]

Диригент-постановник 9 опер, серед яких здійснені вперше в Україні унікальні проекти :

Педагог[ред.ред. код]

Професор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, на сцені якої здійснив постановку опер Джузеппе Верді «Ріголетто», «Іоланта» П. І. Чайковського, «Орфей та Еврідіка» К. В. Глюка та ін.

Фестивалі[ред.ред. код]

Театр Єлисейських полів

Традиційною стала участь Володимира Сіренка у багатьох українських та закордонних міжнародних фестивалях «Київ Музик Фест», «Київські літні музичні вечори», Міжнародному фестивалі класичної музики «Зірки планети», «Бієнналє українського авангарду», фестивалів у Польщі, Іспанії, Великій Британії, Лівані та інших.

Гастролі[ред.ред. код]

Постійно та багато гастролює — Росія, Білорусь, США, Канада, Південна Корея, Франція, Італія, Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Болгарія, Бельгія, Велика Британія, Ізраїль, Ліван, Японія, Туреччина та інші.

Оркестри[ред.ред. код]

Великий зал Московської консерваторії
Cadogan Hall

Диригував оркестрами:

Сеул Арт Центр

Сцени[ред.ред. код]

Виступав на відомих сценах: Великий зал Московської консерваторії, Великий зал Санкт-Петербургської філармонії, Московського Міжнародного Дому Музики (ММДМ), паризьких Театру Опера Комік та Театру на Єлісейських Полях (Франція), Royal Concertgebouw (Амстердам), Центр Мануеля де Фалья (Гранада), Зал Народової філармонії (Варшава), Барбикан хол та Cadogan Hall (Лондон), Сеул – Арт – Центр (Корея), Рой Томпсон хол (Торонто).

Фойє концертного залу Барбікян-Центру

Був запрошений до Лондону, де диригував Королівським філармонійним оркестром (Royal Philharmonic Orchestra) під час проведення у 2004 та 2008 роках Першого та Другого міжнародних конкурсів скрипалів імені Бенджаміна Бріттена.

Відгуки та номінації[ред.ред. код]

Відгуки світової преси про діяльність українського диригента сповнені щирого захвату — його звуть «одним із найкращих диригентів світу» (LOrtvu), «одним з блискучих сучасних молодих диригентів світу, на зразок Esa-Pekka Salonen та Simon Rattle, який завжди є жаданим гостем найкращих європейських та американських оркестрів» (The French magazine Globe). Записав музику понад 20 українських кінофільмів.

За високий рівень майстерності вперше в історії України українського диригента було номіновано на найвищу міжнародну музичну нагороду — премію GRAMMY-2005 — за запис твору українського композитора Валентина Сільвестрова «Реквієм для Лариси» (Valentin Silvestrov «Requiem for Larissa» (ECM-B0002283-02(CD))

Місія[ред.ред. код]

Одним з головних напрямків у творчості Володимира Сіренка є виконання, популяризація та перше прочитання творів українських композиторів, серед яких — твори Б. Лятошинського, Є. Станковича, В. Сільвестрова, В. Губаренка, І. Карабиця, М. Скорика.

Найбільше диригент тяжіє до інтерпретації творів романтичного та насичено-експресивного звучання. 

Звукозапис[ред.ред. код]

Єдиний з диригентів України, хто був запрошений відомою фірмою звукозапису SONOVIDE, яка здійснює записи музики до серіалів («Санта Барбара», «Тарзан» та інш.), до співробітництва, записав музику до фільмів Shadow builder (Michael Rooker, Kevin Zegers and Tony Todd) за Bram Stokers та To the Ends of Time — (Christine Taylor, Joss Ackland, Sarah Douglas and William Zabka). Записав музику до понад 20 українських фільмів.

Здійснив більш ніж 200 фондових записів для Українського радіо та на CD-дисках, серед яких:

  • Моцарт «Реквієм» (AVV 011296);
  • Дж. Верді «Реквієм» (IREM 951201);
  • Бетховен «Симфонія № 9» (AVV 052096);
  • Дворжак «Симфонія № 7» (AVV 041896), «Stabat Mater» (AVV 041896);
  • Прокоф'єв «Олександр Невський»; Сюїта № 2 -«Ромео і Джульєта» (AVV 031696);
  • EL-KHOURY: The Ruins of Beirut / Hill of Strangeness (8.557043);
  • Володимир Гришко «Russian Opera Arias», Vol. 1(8.554843); Vol. 2(8.554844);
  • Валентин Сильвестров «Реквієм для Лариси» (ECM- B0002283-02(CD);
  • Євген Станкович «Україно, слався» — Ave Maria. Symphonic poem (Radio SO Ukraine) The poem of greeve. (Orch. Radio SO Ukraine);
  • Klara Wurtz Plays Romantic Piano Music (ASIN: B000274T7Q)

та багато інших.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Марина Черкашина. Володимир Сіренко… «без метелика» // Газета «День», № 207, (2010)
  2. Видатний земляк — диригент Володимир Сіренко // Міністерство освіти і науки України — Головне управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації — Полтавське територіальне відділення МАН України — Хорольське районне наукове товариство учнів «Мала академія наук» — Відділення: історії, географії, філософії та суспільствознавства — Секція: історичне краєзнавство - Реферат. Автор: Мартюк Дарина (науковий керівник Логвиновська В. Г.), Покровськобагачанська загальноосвітня школа.
  3. Наказ Міністерства освіти і науки; молоді та спорту України від 30 листопада 2012 року N 1348 «Питання присвоєння вченого звання професора і доцента на підставі рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.11.2012»
  4. Указ Президента України від 05.03.2001 № 147/2001 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  5. Указ Президента України від 03.12.2008 № 1132/2008 "Про нагородження працівників Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України, м. Київ "
  6. Указ Президента України від 19.03.1997 № 245/97 «Про присвоєння почесних звань України»
  7. Указ Президента Российской Федерации от 27.01.2003 № 75 «О награждении государственными наградами Российской Федерации деятелей культуры и искусства Украины»(рос.)
  8. Указ Президента України № 764/2010 від 12.07.2010 "Питання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка "
  9. Указ Президента України № 1647/2005 від 24 листопада 2005 року «Про першочергові заходи щодо збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства»
  10. а б в г д е Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 124-р «Про затвердження складу наглядових рад національних закладів (установ) культури»
  11. Наказ Міністерства культури України N 1289 від 12 листопада 2012 року "Про затвердження персонального складу міжвідомчої робочої групи з питань підготовки та реалізації проекту «Будинок музики»
  12. Music-Review Ukraine

Посилання[ред.ред. код]