Сірома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sergiy Vasylkivskiy- Cossack 2.jpg

Сірома́ (голота) — прості козаки, бідна частина населення Запорізької Січі, часто позбавлена власного житла та засобів виробництва. Сірома була свідома свого положення і мала право в надзвичайних випадках збиратися на «чорні ради» — ради без участі старшини, заможних козаків.

У 1768 р. на Запоріжжі спалахнув так званий «бунт сіроми» проти гніту старшини й заможної верхівки козацтва.

Походження слова[ред. | ред. код]

Слово «сірома» ймовірно походить від слів «сірий» або «сирий» (тобто вбогий). Слово «голота» ймовірно походить від слова «голий».

Зустрічається в вірші Т. Г. Шевченка «Доля» «…Ти другом, братом і сестрою сіромі стала…».

Див. також[ред. | ред. код]