Сіро Алегрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіро Алегрія
Ciro Alegría Bazán
Ciro Alegría.JPG
Народився 4 листопада 1909(1909-11-04)[1][2][…]
Сартімбамба, Перу
Помер 17 лютого 1967(1967-02-17)[4][1][…] (57 років)

·гострий інфаркт міокарда
Поховання
Країна Flag of Chile.svg Чилі[1]
Діяльність журналіст, романіст, політик, новеліст, поет, письменник, перекладач, викладач університету
Alma mater Університет Буенос-Айреса
Мова творів іспанська[1]
Жанр поезія і роман
Партія American Popular Revolutionary Allianced і Popular Actiond
У шлюбі з Dora Varona Gild
Діти Gonzalo Alegríad, Cecilia Alegríad і Alonso Alegríad

CMNS: Сіро Алегрія у Вікісховищі

Сіро Алегрія (нар. 4 листопада 1909 — пом. 17 лютого 1967) — перуанський журналіст, письменник, представник індіанізму[5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині білих землевласників у районі Хуамачуко, але вважав себе індіанцем (чоло серрано). Дійсна дата його народження 1908 рік, але через те, що у графі народження було зареєстровано лише рік, то у всіх документах вказується 1909 рік.

Відвідував заняття в Університеті Трухільо, а також певний час працював журналістом газети «El Norte». Публікуватися почав з 1927 року.

У 1930 році Алегрія приєдналася до руху Апріста, присвяченого соціальній реформі та покращенню добробуту корінних перуанців. Його кілька разів ув'язнювали за свою політичну діяльність, перш ніж остаточно був засланий до Чилі в 1934 році.

Він перебував у вигнанні як в Чилі, так і згодом у США до 1948 року. Пізніше він викладав в університеті Пуерто-Рико і писав про кубинську революцію, перебуваючи на Кубі. Жив почергово у Пуерто-Рико, США та на Кубі.

Алегрі повернувся до Перу в 1960 році. Він приєднався до партії президента Фернандо Белаунде Террі (Acción Popular) і був обраний депутатом Палати депутатів у 1963 році.

Сіро Алегрія несподівано помер на 58-у році життя у Лімі (Перу), 17 лютого 1967 року. Після смерті його вдова Дора Варона опублікував багато своїх нарисів і доповідей, які він писав для різних газет[5]. Похований на цвинтарі «Пастор Матіас Маестро».

Творчість[ред. | ред. код]

За життя автора були видані романи «Золота змія» (ісп. La serpiente de oro, опублікований в 1935 році), «Голодні собаки» (ісп. Los perros hambrientos, опублікована в 1939 році), «У великому і чужому світі» (ісп. El mundo es ancho y ajeno, опублікований у США у 1941 році)[6]. Цей твір здобув латиноамериканську премію «Роман у 1941 році» та привернув до нього міжнародну увагу. У сюжеті — андська громада, яка мешкає в перуанському високогір'ї. Пізніше книга була опублікована в США і багато разів перевидавалася декількома мовами.

Сіро Алегрія залишив кілька незакінчених романів і кілька неопублікованих оповідань, опублікованих його вдовою Дорою Варона, яка була його біографом і дослідницею його творчої спадщини.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 53. — ISBN 978-2-221-06888-5
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/13703/Ciro-Alegria
  5. а б Dora Varona: falleció la viuda y biógrafa del escritor Ciro Alegría [Dora Varona: Widow and Biographer of the Writer Ciro Alegría Passes Away]. Satélite (Spanish). 8 March 2018. Процитовано 29 April 2019. 
  6. Большая Российская энциклопедия: В 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. — Т. 1. А — Анкетирование. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2005. — 766 с.: ил.: карт. — С. 430.