Сістан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Руїни фортеці в Насретабаді, Сістан

Сіста́н (перс. سیستان‎), раніше Сакастан (буквальний переклад: країна саків) — географічна область на південному сході Ірану та південному заході Афганістану.

Західний Сістан є частиною іранської провінції Сістан і Белуджистан, натомість східний — афганської провінції Німроз.

Історія[ред.ред. код]

У першій половині I тисячоліття до н. е. регіон входив до складу Мідійської держави, після чого був включений до складу Ахеменідської держави.

У IV столітті до н. е. Сістан завойований Олександром Македонським, який заснував тут місто Александрія в Арахозії, (сучасний Кандагар).

З приходом саків наприкінці II століття до н. е. назва Сакистан поступово поширюється на Дрангіану (грец. Δραγγιανή, в античних та іранських джерелах також Заранг) — давньоіранську область у басейні озера Хамун та низов'ях річки Гільменд (у сусідніх районах сучасного Ірану й Афганістану), за часів Ахеменідів та в елліністичний період — одну з основних східноіранських областей.

По смерті Александра регіон послідовно переходив до Селевкідів та Маур'їв у 305 до н. е.. Згодом регіон входив до складу Греко-Бактрійського царства (зі 180 до н. е.).

У середині I століття до н. е. Сістан заселили племена саків. Останніх приблизно у 100 до н. е. підкорила Парфія, у 20Кушанська держава, потім Сасандіська держава.

У 640 Сістан захопили араби.

З 861 до 1003 Сістаном керували Саффариди.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Найбільші археологічні розкопки розташовані на острові, оточеному водами озера Хамун, який у період розквіту зороастризму слугував одним з основних паломницьких напрямків.

Джерела[ред.ред. код]

Sources[ред.ред. код]

Координати: 31°00′00″ пн. ш. 62°00′00″ сх. д. / 31.0000° пн. ш. 62.0000° сх. д. / 31.0000; 62.0000


Герб Ірану Це незавершена стаття з історії Ірану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.