Сіткове (заповідне урочище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заповідне урочище місцевого значення «Сіткове»
 
Категорія МСОПVI (Територія контрольованого природовикористання)
49°03′11″ пн. ш. 38°07′31″ сх. д. / 49.0530555600277722° пн. ш. 38.12527778002777268° сх. д. / 49.0530555600277722; 38.12527778002777268Координати: 49°03′11″ пн. ш. 38°07′31″ сх. д. / 49.0530555600277722° пн. ш. 38.12527778002777268° сх. д. / 49.0530555600277722; 38.12527778002777268
Розташування: Кремінський район, Луганська область, Україна Україна
Найближче місто: Кремінна
Площа: 13,0 га
Водні об'єкти: Сіверський Донець
Заснований: 12 липня 1980
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Заповідне урочище місцевого значення «Сіткове». Карта розташування: Луганська область
Заповідне урочище місцевого значення «Сіткове»
Заповідне урочище місцевого значення «Сіткове»

Сіткове — один з об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області, заповідне урочище місцевого значення.

Розташування[ред. | ред. код]

Заповідне урочище розташоване на південній околиці міста Кремінна в Кремінському районі Луганської області, на території Сіткового лісництва державного підприємства «Кремінське лісомисливське господарство». Координати: 49° 03' 11" північної широти, 38° 07' 31" східної довготи[1].

Історія[ред. | ред. код]

Заповідне урочище місцевого значення «Сіткове» оголошено рішенням виконкому Ворошиловградської обласної ради народних депутатів № 300 від 12 липня 1980 р. (в. ч.), № 247 від 28 червня 1984 р.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Заповідне урочище «Сіткове» загальною площею 13,0 га являє собою сосновий бір віком дерев 135 років, що зростає на супіщаних ґрунтах другої борової тераси Сіверського Дінця. Середня висота дерев — 28,0 м, середній діаметр стовбурів — 50,0 см. Ділянка є еталоном штучних насаджень на малопродуктивних супіщаних землях степової зони України.

Рослинний світ[ред. | ред. код]

В заповідному урочищі домінують штучні насадження сосни звичайної. Трав'яний покрив формують куничник наземний і осока колхідська.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Портал «Природа України». Луганська область. Заповідні урочища. Архів оригіналу за 14 жовтень 2013. Процитовано 1 жовтень 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]