Січень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
січень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
2021 рік


Січень

Сі́чень — перший місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

Назва[ред. | ред. код]

Паління підсічених гілок у Фінляндії, 1893 рік.

Назва місяця пов'язана з давньоруським словом сѣча, яким колись називали ділянку лісу, розчищену від дерев і корчів[2]. Стародавні слов'яни займалися підсічним землеробством, тому взимку вирубували «січі», а навесні засіювали їх житом або іншими злаковими культурами[3]. Співзвучна назва вживається в хорватській мові (siječanj), а також у деяких діалектах словацької (veľký sečeň, sečeň)[4] та болгарської (голям сечко)[5] мов. У давньоруських пам'ятках сѣченъ трапляється в значенні «лютий», натомість перший місяць року згадано як просинець[6]. Більшість дослідників тлумачить останнє як похідне від прасл. *sinǫti (засяяти), бо в цей час стає більше сонячного світла[7]. Можливо, саме прасл. *prosinьcь було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі[8]. Це старе наймення січня досі обмежено вживається в українській мові[9]. В ужитку були й інші народні назви: вогневик, лютовій, льодовик, сніговик, сніжень, студень, тріскун, щипун.

У більшості мов світу назви січня походять з лат. Ianuarius, на честь Януса — римського бога дверей і воріт. Первісно рік у римському календарі починався з березня, а першим місяцем січень став близько 450 р. до н. е. — за часів Нуми Помпілія, або за децемвірів. До 153 року до н. е. консули вступали на посаду 1 травня і 15 березня, надалі ж — 1 січня[10].

Кліматична характеристика в Україні[ред. | ред. код]

В Україні січень є найхолоднішим місяцем року. Найнижча середня температура повітря у січні (-8 — -7 °C) спостерігається на сході, північному сході та в Карпатах. На решті території вона становить -6 — -4 °C. На Південному узбережжі Криму середня температура повітря становить +3 — +4 °C. Абсолютний мінімум температури в січні зафіксований 1935 року в Луганській області та становить -41,9 °C. Абсолютний максимум температури (19,5 °C) спостерігався 1971 року в Джанкої. Середня місячна кількість опадів становить 35-40 мм, у північних та східних областях 43-49 мм, на Закарпатті до 64 мм.

Християнські свята[ред. | ред. код]

Свята і пам'ятні дні[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Січень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Матеріалы для словаря древнерусскаго языка по письменнымъ памятникамъ: у 3 т. / ред. И. И. Срезневскій. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 903.
  3. Січень // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  4. Pôvodné názvy mesiacov
  5. «Български календар», «България днес», бр.3 (48), 1999 (болг.)
  6. Матеріалы для словаря древнерусскаго языка по письменнымъ памятникамъ: у 3 т. / ред. И. И. Срезневскій. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 2. — С. 1567.
  7. Просинець // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  8. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  9. Просинець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  10. B. Richmond, Time Measurement and Calendar Construction, 1956, P.113 extrait (consulté le 28 mars 2014). (англ.)
  11. Щедра кутя (13 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  12. Василечко в Новий рік в’їжджає (14 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  13. День ясний – хліба чисті (Водохреща, 19 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  14. І в будень зробимо свято (21 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02.