Січинський Лукіян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Січинський Лукіян
Народився 25 жовтня 1849(1849-10-25)
Бучацький район, Тернопільська область, СРСР
Помер 23 травня 1930(1930-05-23) (80 років)
Мшана, Городоцький район, Львівська область, Україна
Діяльність громадський активіст

о. Лукіян Січинський (25 жовтня 1849(18491025), с. Медведівці — 23 травня 1930, Мшана)[1] — український греко-католицький священник, громадський діяч. Тесть Степана Федака (старшого), двоюрідний брат Олександра Барвінського.[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народжений 25 жовтня 1849 року в с. Медведівцях (у 1940—2020 роках — Бучацький район, нині Трибухівська ОТГ, Чортківський район, Тернопільська область, Україна, тоді Бучацький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина).

Навчався у Львівській духовній семінарії. У 1873 році став священником. Служив у селах Угринь, Залісся (нині Чортківський район), Пилява, місті Монастириська.[1]

23 березня 1897 року призначений парохом у Мшані. У 1900 році за його сприяння провели реставрацію церкви в селі.

Церква у с. Суховоля (Городоцький район), 1912 р.

Був діяльним в українських товариствах (зокрема, у «Просвіті»), співзасновник осередків (філій) українських товариств «Сокіл», «Сільський господар» у селі. 1912 р. за його сприяння було закінчено спорудження церкви у селі Суховоля[1] (за проектом українського архітектора Василя Нагірного[3]).

Був одружений з Наталією Брилинською — сестрою Евгена Олесницького.

На його похорон до Мшани прибули 17 священників.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]