Січинський Микола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Микола Січинський
Народився 1850(1850)
с. Нижбірок поблизу Гусятина
Помер 8 серпня 1894(1894-08-08)
с. Стопчатів, нині Косівський район
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність громадський діяч, священник УГКЦ, посол до Галицького сейму, один з діячів «Нової ери»
Alma mater Львівська духовна семінарія
Посада посол до Галицького сейму[d]
Конфесія греко-католик
Рід Січинські
У шлюбі з Олена
Діти Мирослав, Климентина (Авдикович)

Мико́ла Січи́нський (1850, с. Нижбірок поблизу Гусятина — 8 серпня 1894, с. Стопчатів, тепер Косівського району) — громадський діяч, український греко-католицький священник, посол до Галицького сейму1883 р.), один з діячів «Нової ери».

Родина[ред. | ред. код]

Брат громадсько-політичного діяча Андрія Січинського.[1] Батько українського громадсько-політичного діяча Мирослава Січинського та власниці Першої української фабрики цукорків «Фортуна Нова» (1922—1939 роки) Климентини Авдикович.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1850 року в с. Нижбірок[2] (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Гусятинський район, Тернопільська область, Україна).

Походив з родини священника[3] Закінчив державну ґімназію у місті Тернопіль,[2] Львівську духовну семінарію.

Висвячений 1871 року. Сотрудник (помічник) пароха Копичинців, від 1884 року парох: Чернихівців, Винників поблизу Львова у 1891—1893 роках, Стопчатова з 1893 року. Член Збаразької повітової ради. Посол до Галицького сейму 5-го (округ Копичинці — Гусятин, IV курія, входив до «Руського клубу»[4]), 6-го скликання (округ Збараж,, IV курія, входив до «Руського клубу», «Клубу староруської партії»[5]). Після його смерти (помер 8 серпня 1894 року в с. Стопчатів,[2] нині Косівський район, Івано-Франківська область) послом в окрузі був обраний 6 листопада 1894 року Тадей Федорович. Один з головних речників угоди «Руського клубу» з «Польським колом» у Галицькому сеймі («нова ера»).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гуцал П., Мельничук Б., Пиндус Б. Січинський Андрій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 560. — ISBN 978-966-528-318-8.
  2. а б в Мельничук Б., Пиндус Б., Сеник А. Січинський Микола… — С. 267.
  3. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 181.
  4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 109—110.
  5. Там само. — С. 110—111.

Джерела[ред. | ред. код]