Січко Сергій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Січко.
Січко Сергій Михайлович
Народився 15 листопада 1949(1949-11-15) (74 роки)
Дмитрівка (Березанський район)
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Місце проживання Миколаїв
Alma mater Миколаївський державний педагогічний інститут
Титул кандидат педагогічних наук
Посада директор Миколаївського муніципального колегіуму імені В.Д.Чайки
У шлюбі з Січко Валентина Степанівна
Нагороди
Народний вчитель України
Народний вчитель України
Відмінник освіти України Нагрудний знак МОН України «Василь Сухомлинський» Почесна грамота Верховної Ради України

Сергій Михайлович Січко (нар. 15 листопада 1949, Дмитрівка (Березанський район) Миколаївської області) — народний вчитель України. Нагороджений знаком «Відмінник освіти України», лауреат обласної премії ім. М. Аркаса; [1].

Біографія[ред. | ред. код]

Сергій Михайлович народився 1949 року на Миколаївщині. Після закінчення Березанської середньої школи вступив до Миколаївського державного педагогічного інституту. У 1975 закінчив факультет фізичного виховання, а в 1979 р. — історичний факультет. У 1990 р. закінчив Академію суспільних наук у м. Москва, захистив кандидатську дисертацію та в 1995 р. здобув вчене звання доцента кафедри педагогіки МДПІ.

З 1991 р. і до теперішнього часу Сергій Михайлович працює директором спеціалізованої інформатико-математичної школи № 38, перетвореної на муніципальний колегіум м. Миколаїв. Одночасно, за сумісництвом, він доцент кафедри педагогіки Миколаївського державного університету[2]..

Нагороди[ред. | ред. код]

Заслужений працівник освіти України (1999). Відмінник освіти України. Городянин року — 1997. Нагороджений грамотами Міністерства освіти і науки України, Всеукраїнського фонду культури України (2002), медаллю Всеукраїнського товариства Просвіти «Будівничий України» (2003). Лауреат обласної премії ім. М. Аркаса (2007). Переможець Всеукраїнського конкурсу «100 кращих керівників шкіл України» в номінації «Стратегія та розвиток навчального закладу» (2007), номінант обласної премії «Освітянин року» (2007). «Народний вчитель України» (2010)[3].

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Автор близько 50 наукових статей, низки посібників, зокрема:

  • «Школа козацтва»;
  • «Історична мозаїка України»;
  • «Джура» (2007).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ КНИГА ПЕДАГОГІЧНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ
  2. ↑ Січко Сергій Михайлович // Миколаївський державний університет. Історичний нарис (1913—2003). — К.: Златограф-дизайн, 2003. — С. 220.
  3. ↑ Народний вчитель України[недоступне посилання з липня 2019]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Січко_Сергій_Михайлович&oldid=31768751