Сіяк Дарія Остапівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дарія Остапівна Сіяк
Народилася 25 травня 1908(1908-05-25)
Бучач, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Померла 5 грудня 1977(1977-12-05) (69 років)
Сарсель, Франція
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Національність українка
Діяльність педагог, біліограф, громадський діяч
Alma mater Університет імені Адама Міцкевича у Познані
Батько Остап Сіяк
Мати Іванна Сіяк із Зафійовських[1]
Родичі Сіяк Іван, Сіяк Микола (стрийки)
У шлюбі з Кубійович Володимир
дійсний член НТШ

Дарія Остапівна Сіяк (25 травня 1908, Бучач, нині Тернопільської області, Україна — 5 грудня 1977, Сарсель, Франція) — український педагог, бібліотекар, громадська діячка. Дружина Володимира Кубійовича (друга).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 25 травня 1908 року в м. Бучачі (Бучацький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільської області, Україна) в сім'ї відомого на Тернопільщині українського громадсько-політичного діяча Остапа Сіяка.

У 1930—1934 роках навчалася в Познанському університеті. Від 1935 року працювала і проживала у Львові, брала активну участь у діяльности товариств «Пласт», «Сокіл», інших громадських об'єднаннях.

Під час другої світової війни в 1942—1945 рр. працює в Українському центральному комітеті (УЦК). Від 1945 р. — в Німеччині, працювала викладачем у табірних гімназіях; від 1948 р. — в НТШ.

У 1951 р. переїхала до Сарселя, працювала секретарем Інституту заочного навчання. Від 1956 р. — бібліотекар НТШ (зокрема, провела каталогізацію бібліотечних фондів), пізніше — голова контрольної комісії НТШ у Європі.

Вийшла заміж за д-ра Володимира Кубійовича. Допомагала йому упорядковувати архів УЦК, укладати Енциклопедію українознавства, також співредагувала його наукові праці, історичні дослідження, спогади, статті.

У Канадському Інституті Українських студій (Едмонтон) засновано Фонд Володимира та Дарії Кубійовичів[2].

Померла 5 грудня 1977 року, похована в м. Сарселі поблизу Парижу поряд з чоловіком у спільному похованні українських вчених, діяльних у НТШ.

Доробок[ред. | ред. код]

Авторка низки публікацій.

  • Французькі радіопересилання про Україну // Сучасність. — 1963. — № 2 (26).
  • Найпопулярніша гра — футбол // Юнак. — 1965. — № 10 (28).
  • Юрій Шульмінський // Юнак. — 1968. — № 5 (59).
  • Олекса Новаківський (1872—1972) // Сучасність. — 1972. — № 5 (137).
  • Уривок спогаду // Бучач і Бучаччина: Історично-мемуарний збірник. — Нью-Йорк; Лондон; Париж; Сидней; Торонто, 1972.
  • Сковородіяна // Нові дні. — 1972. — № 274.
  • Континент. Новий журнал — вільна трибуна Східної Европи // Український Голос. — 20 ХІ 1974.
  • Мистецтво живого слова // Сучасність. — 1975. — № 9.
  • Збірник доповідей про А. Кримського // Сучасність. — 1975. — № 10 (178).
  • Бібліографія історії Церкви // Сучасність. — 1975. — № 11.
  • Неповна бібліографія // Сучасність. — 1976. — № 1 (181).
  • Україніка в збірнику Польської Академії Наук // Сучасність. — 1976. — № 2 (182).
  • Одна з цеглин до історії літератури // Сучасність. — 1976. — № 3 (183).
  • Пам'яті Єжи Єнджеєвіча // Сучасність. — 1976. — № 4 (184).
  • Церковне мистецтво Лемківщини (рецензія на Кармазін-Каковський В. Мистецтво лемківської церкви, 1975) // Сучасність. — 1976. — № 11 (191).
  • Огляди нових видань у щомісячниках «Нові дні» (1971, № 256; 1971, № 262; 1973, № 282—283, 1976, № 316), «Українське життя» (1973, 4 (662)), журналі УІТ «Український історик» (1972, № 3—4 (35—36)).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шаблій О. Володимир Кубійович: енциклопедія життя і творення… — С. 183.
  2. Мельничук Б. Сіяк Дарія Остапівна… — С. 267.

Джерела[ред. | ред. код]