Сіам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сіам
สยาม
Таїланд Flag of Thailand.svg
Прапор Герб
Прапор (1855—1916) Герб (1873—1910)
Carte royaume de Siam.png
Мапа Сіяму до 1867 року


Столиця Сукхотхай (1238—1382)
Phitsanulok (1382—1438)
Аюттхая (1351—1767)
Thonburi (1767—1782)
Банґкок
Мова(и) тайська
Релігія Буддизм (Тхеравада)

Сіам, Муанґ-Таї[1] (тай. สยาม, Аудіо вимоваопис файлу) був наймогутнішою та найбільшою тайською державою в Індокитаї, включаючи васальні держави Камбоджа, Ланна, Лаос, Пегу, а також частини Малайзії. Царство було засноване династією Phra Raung та проіснувало до 1932 року. Первісно Царством Сіам правили кхмери, доки у 1238 тайці не здобули незалежність. У часи правління Рами Камхенґ, сина Шрі Індрадіт'я, Сукхотхай було могутнім Царством, що мало зв'язки з Монґольською імперією. Після смерті Рами Камхенґ Царство Сукхотхай занепало та було завойоване Царством Аюттхая після багаторічної війни. Аюттхая завоювали Анґкор, Сукхотхай, Тамбралінґа. Пізніше Царство Аюттхая воювало з Ланною, пізніше з Бірмою (у часи династії Тоунґоа), і Бірма розграбувала Аюттхая. У Тонбурі (зараз район Банґкоку) правив цар Фрайя Таксин. Цар Таксин вів війни з Ланною та іншими царствами, щоби возз'єднати Сіам.

Археологічні факти[ред.ред. код]

Найвідоміші доісторичні поселення в Таїланді часто асоціюються з основними археологічними розкопками в Банчіанг; датування артефактів з цього місця дозволяють припустити, що, принаймні до 1500 року до н. е., жителі виготовляли бронзові інструменти, а також вирощували рис. Безліч археологічних розкопок у Таїланді датується бронзовою (1500 до н. е. — 500 до н. е.) і залізною добою (500 р. до н. е. — 500 н. е.). Найбільш докладно досліджені місця знаходяться в північно-східній частині країни, особливо в річкових долинах Мун і Чи. Річка Мана, зокрема, є «домом» для багатьох обнесених ровом поселень, які складаються з курганів, оточені ровами і фортечними валами. Кургани містять свідчення доісторичного проживання тут людей. Близько першого сторіччя християнської ери, відповідно до Фунанських історичних хронік та записів китайських істориків (Coedes), деяка кількість населених пунктів Півдня було організовано в кілька князівств, найбільш ранніми з яких, імовірно, були Ланґкасука й Тамбралінґа.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Подвійна назва у російській мові «Муанг-Таи (Сиам)» згідно атласу СССР 1940 року