Перейти до вмісту

Сііна Рінго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рінґо Шііна
яп. 椎名林檎 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася25 листопада 1978(1978-11-25)[1][2] (46 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Фукуока, Японія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмузикантка, авторка-виконавиця, композиторка, музична продюсерка, студійна виконавиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузькомпонування музикиd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська, англійська, німецька і французька Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоTokyo Jihend Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1998 — тепер. час
Жанрkayōkyokud, альтернативний рок, фанк, джаз[4], Біґ бенд[5], панк-рок, Босанова[6], експериментальний рок, камерна музика[6] і ґрандж Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJunpei Shiinad Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зYuichi Kodamad Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 2149117 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтkronekodow.com Редагувати інформацію у Вікіданих
Заголовок цієї статті — японське ім'я, в якому прізвище Шііна традиційно записане перед особовим ім'ям Рінґо.

Рінґо Шііна (яп. 椎名 林檎, Сі:на Рінґо)[7] — японська співачка, авторка пісень, композиторка та мультиінструменталістка. Вона описує себе як композиторка й виконавиця у стилі Сіндзюку (яп. 新宿系自作自演屋, Сіндзюку-кей Дзісаку Дзідзен-я).

У рейтингу 100 найкращих японських поп-музикантів за версією HMV[8] вона посідає 36-те місце.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дитинство та юність

[ред. | ред. код]

Юміко Шііна народилася в префектурі Сайтама в родині працівника нафтової компанії Котаро Шііни та домогосподарки Акіко Шііни. У дитинстві їй довелося перенести кілька хірургічних операцій через атрезію стравоходу, з якою вона народилася. Після операцій у Рінґо залишилися великі шрами на лопатках, які вона згодом назвала «слідами від ангельських крил».

Батько Рінґо захоплювався джазом і класичною музикою, а мати навчалась танцям у коледжі й займалася балетом. У їхньому домі була велика музична колекція, піаніно та гітара. З чотирьох років дівчинка навчалась грі на піаніно, а з п'яти — класичному балету.

Попри те, що в дитинстві Рінґо була дуже активною, згодом стала сором'язливою й тихою. Батьки згадують її як слухняну дитину, яка не любила залишатися на самоті та часто впадала в істерику, якщо не було з ким погратися.

Згодом через роботу батька родина переїхала до префектури Сідзуока, де Рінґо провела перші шкільні роки, а потім — до Фукуоки, де вона навчалася в середній школі. Фукуока стала важливим етапом у її житті. Під час дебюту вона офіційно представлялася як уродженка Фукуоки, розмовляла місцевим діалектом — Хаката-бен.

У старшій школі Рінґо усвідомила, що не зможе стати балериною через асиметричну будову тіла після операцій. Вона припинила займатися балетом і грою на піаніно, почала слухати ширший спектр музики, ніж її батьки. Захопилася театром і мріяла стати драматургинею. Після пропозиції викладача написати музику до шкільної вистави, вона вирішила пов'язати життя з музикою — організувала гурт з однокласниками і виступила на шкільному фестивалі. Хоча гурт швидко розпався, вона почала записувати демо та поставила собі за мету стати професійною музиканткою.

Знайомий її батьків порадив їй пройти прослуховування у конкурсі «Horipro Talent Scout Caravan 1994» (середня кількість учасників — 40–50 тис.). Конкурс шукав не співачку, а нову зірку-ідола. Вона пройшла до фіналу як представниця Кюсю, однак її насторожила вимога виступати в купальнику. Вона вирішила, що для співачки важливі не лише вокальні, а й ділові навички, й не перемогла.

У випускних класах Рінґо встигла виступити з понад десятьма різними гуртами. В основних була вокалісткою й гітаристкою, також грала на клавішних, бас-гітарі, ударних. Часто виступала на вулицях Фукуоки (наприклад, на станції Нісітецу Фукуока Тенджін).

У 1995 році вона взяла участь у фестивалі TEENS' MUSIC FESTIVAL, організованому Yamaha, у складі дівочого гурту Marvelous Marbles як вокалістка. Гурт отримав заохочувальну премію. Тоді ж вона стала фанаткою інді-гурту Number Girl і почала вчитися грати на гітарі, надихнувшись гітаристкою гурту — Хісако Табуті. Згодом вони створили спільний гурт Hatsuiku Status. Також з Number Girl співпрацював ударник Ахіто Інадзава, який записував її альбом Kalk Samen Kuri no Hana.

У 1996 році Рінґо закінчує школу, бере участь у конкурсі «The 5th Music Quest 1996» і працює в піцерії та охоронній фірмі. Вона отримує пропозиції від кількох лейблів, але чекає результатів конкурсу. Перемагає з піснею «Koko de Kisu shite», однак відмовляється від контракту з Yamaha, обравши Toshiba EMI.

Маючи готовий матеріал на два альбоми, вона представила його лейблу, але її різко розкритикували за тексти. У 1997 році Рінґо вирушила до Великої Британії, де написала пісні «Tadashii Machi» і «Identity». Через три місяці повернулася до Японії.

Початок сольної кар'єри

[ред. | ред. код]

Перший офіційний сингл «Koufukuron» вийшов у травні 1998 року, коли їй було 19. У кліпі вона з'явилася з крилами на спині — натяк на шрами. Рінґо не задовольнила аранжування, бо воно майже не відрізнялось від демо. Вона хотіла випустити інші пісні, але лейбл не погодився. Після невдалих продажів лейбл почав більше дослухатися до її думки.

Наступним синглом стала пісня «Kabukicho no Joou». Вона допомагала знімати кліп, обирала локації. Незважаючи на скромні продажі, відвертий текст і мелодія, що нагадувала старий японський поп, були високо оцінені. Пісня була присвячена акторці Рьоко Хіросуе, яка сама була фанаткою Рінґо.

Після цього вийшли альбоми Muzai Moratorium (лютий 1999) і Shouso Strip (березень 2000). У 2001 році — сингл Mayonaka wa Jyunketsu разом із Tokyo Ska Paradise Orchestra. Кліп стилізовано під ретро-аніме, де Рінґо — шпигунка з фільмів 60-х.

У 24 роки вона вийшла заміж за гітариста Дзюндзі Яйоші, народила сина, але через 14 місяців розлучилася. У 2003 році випустила альбом Kalk Samen Kuri no Hana. Завершуючи сольну кар'єру, видалила родимку — свій «фірмовий знак», і випустила останній сингл Ringo no Uta («Пісня яблука») — підсумок творчості з кліпом, що відсилає до всіх попередніх відео.

Концерти та концертні тури

[ред. | ред. код]

1999

  • Senkou Ecstasy (яп. 先攻エクスタシー, «Перший екстаз»)
  • RISING SUN ROCK FESTIVAL 1999 в EZO
  • Manabiya Ecstasy (яп. 学舎エクスタシー, «Шкільний екстаз»)

2000

  • Gekokujou Ecstasy (яп. 下剋上エクスタシー, «Екстаз перевороту»)
  • Zazen Ecstasy (яп. 座禅エクスタシー, «Екстаз дзен-медитації»)

2003

  • Baishou Ecstasy (яп. 賣笑エクスタシー, «Екстаз продажної усмішки»)
  • Sugoroku Ecstasy (яп. 雙六エクスタシー, «Екстаз Сугороку» — відома японська настільна гра)

Створення гурту Tokyo Jihen

[ред. | ред. код]

31 травня 2004 року Рінґо Шііна створила гурт Tokyo Jihen (яп. 東京事変, «Токійські події»). Назва англійською перекладається як Tokyo Incidents. Уперше гурт з'явився під час туру Sugoroku Ecstasy і був представлений на DVD Electric Mole.

Початковий склад (Фаза I):

  • Рінґо Шііна — вокал, гітара, мелодика тощо
  • Сейдзі Камеда — бас-гітара
  • Тошікі Хата — ударні
  • Масаюкі Хіїдзумі — клавішні
  • Мікіо Хірама — гітара

У липні 2005 року Хіїдзумі й Хірама залишили гурт. У вересні гурт оголосив про нових учасників, а в січні 2006 вийшов новий альбом, після чого відбулися концерти в Osaka-Jo Hall (Осака) та Budokan (Токіо).

Оновлений склад (Фаза II):

  • Рінґо Шііна — вокал, гітара, мелодика
  • Сейдзі Камеда — бас
  • Тошікі Хата — ударні
  • Ічійо Ідзава (справжнє ім'я — Кейтаро Ідзава) — клавішні
  • Укіґумо (справжнє ім'я — Рьосуке Наґаока) — гітара

Повернення до сольної кар'єри

[ред. | ред. код]

Наприкінці 2006 року Рінґо оголосила про відновлення сольної діяльності — вона стала композиторкою для фільму Сакуран (2007), заснованого на манзі Мойоко Анно. Фільм розповідає історію дівчини, яка стала куртизанкою (ойран) в епоху Едо.

Для створення музики Рінґо запросила скрипаля Сайто Неко та гурт Soil & «Pimp» Sessions. Спільний трек Karisome Otome (DEATH JAZZ ver.) вийшов 11 листопада 2006 ексклюзивно на iTunes Japan і став хітом.

Альбом Heisei Fuuzoku, випущений 21 лютого 2007 під іменем Shiina Ringo × Saito Neko, спочатку планувався як альбом Tokyo Jihen, але через травму ударника Хати був реалізований як сольний проєкт.

У червні 2007 Рінґо написала музику до вистави театру кабукі «Саннін Кітіса» за запрошенням Кандзабуро Накамури.

Після успіху Heisei Fuuzoku, вона продовжила роботу з Tokyo Jihen, і вийшов альбом Variety (26 вересня 2007). До десятиріччя творчості вийшла збірка Watashi to Houden (2 липня 2008) і бокс-сет MoRA, а також пройшли святкові концерти.

У березні 2009 року Рінґо отримала Премію в галузі мистецтв від Міністерства освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії в категорії «Поп-культура». У травні вийшов сингл Ariamaru Tomi, а в червні — альбом Sanmon Gossip.

У грудні гурт Tokyo Jihen випустив сингл Noudouteki Sanpunkan до альбому Sports, що побачив світ 24 лютого 2010. Наступні цифрові релізи включають Sweet Spot (8 лютого 2010), Tengoku e Youkoso і Dopamint! (липень 2010).

Сценічне ім'я «Рінґо»

[ред. | ред. код]

На прослуховуванні 1996 року вона представилася як Сена Рінґо (яп. «яблуко»). Це було її шкільне прізвисько — вона часто червоніла перед публікою, мов яблуко. Також ім'я може бути алюзією на Рінго Старра з The Beatles або відсилкою до аніматора Сенші Йошіди (ім'я якого перекладається як «військовий танк»).

Дискографія

[ред. | ред. код]
Сольні альбоми
Дата виходу Назва (оригінал / трансліт / переклад)
24 лютого 1999 無罪モラトリアム — Muzai Moratorium — «Мораторій на невинність»
31 березня 2000 勝訴ストリップ — Shouso Strip — «Стриптиз після перемоги в суді»
13 вересня 2000 絶頂集 — Zecchoushuu — «Збірка апогею» (трьохдисковий сет синглів)
27 травня 2002 唄ひ手冥利 ～其ノ壱～ — Utaite Myouri Sono Ichi — «Щастя співу. Частина перша»
23 лютого 2003 加爾基 精液 栗ノ花 — Kalk Samen Kuri no Hana — «Вапно, сперма, каштановий цвіт»
21 лютого 2007 平成風俗 — Heisei Fuuzoku — «Звичаї епохи Хейсей» / «Хейсейські манери»
2 липня 2008 私と放電 — Watashi to Houden — «Я та електричний розряд» (збірка B-sides)
24 червня 2009 三文ゴシップ — Sanmon Gossip — «Дешеві плітки»
27 травня 2014 逆輸入 ～港湾局～ — Gyakuyunyū: Kōwankyoku — «Реімпорт: Управління портів»
5 листопада 2014 日出処 — Hi Izuru Tokoro — «Країна, де сходить сонце»
6 грудня 2017 逆輸入〜航空局〜 — Gyakuyunyū: Kōkūkyoku — «Реімпорт: Бюро авіації»
27 травня 2019 三毒史 — Sandokushi — «Історія трьох отрут» (жадібність, гнів, невігластво)
13 листопада 2019 ニュートンの林檎 — Nyūton no ringo — «Яблуко Ньютона»
У складі Tokyo Jihen
Дата виходу Назва (оригінал / трансліт / переклад)
25 листопада 2004 教育 — Kyouiku — «Навчання»
26 січня 2006 大人 — Adult (Otona) — «Дорослий»
26 вересня 2007 娯楽(バラエティ) — Variety (Goraku) — «Розваги» / «Різноманіття»
24 лютого 2010 スポーツ — Sports — «Спорт»
29 червня 2011 大発見 — Daihakken — «Велике відкриття» / «Прорив»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ http://tokyogirlsupdate.com/profile/sheena-ringo
  4. ↑ http://www.jame-world.com/se/artists-biography-485-sheena-ringo.html
  5. ↑ http://poiskm.com/artist/1150610--Shiina-Ringo
  6. ↑ а б http://www.qobuz.com/ie-en/album/hiizurutokoro-sheena-ringo/0060040653521
  7. ↑ Її прізвище в романізованому написанні може мати різні варіанти: Shina, Shiina, Sheena, Shéna Ringö. На обкладинці альбому Kalk Samen Kuri no Hana її ім’я було записане як Sheena Rinngo, в інших релізах частіше використовується варіант Shéna Ringö. Усі ці написання вважаються допустимими. У транслітерації кирилицею також існує кілька варіантів: Сіїна (від Shiina), Сіна (від Shiina, Sheena або Shina), Сена (від Shéna), Шіїна, Шіна, Шена.
  8. ↑ 株式会社ローソンエンタテインメント. Top 100 Japanese pops Artists - No.36. www.hmv.co.jp (яп.). Процитовано 10 квітня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сііна_Рінго&oldid=45068906