Сіґрірур Аштільдур Андерсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіґрірур Аштільдур Андерсен
Informal meeting of justice and home affairs ministers. Arrivals (Home Affairs) Sigríður Á. Andersen (35711122216) (cropped).jpg
Народилася 21 листопада 1971(1971-11-21) (49 років)
Рейк'явік, Ісландія
Країна Flag of Iceland.svg Ісландія
Діяльність політична діячка, адвокатка
Alma mater Університет Ісландії і Menntaskólinn í Reykjavíkd
Посада Member of the 2016-2017 Parliament of Icelandd, Member of the 2013-2016 Parliament of Icelandd, Member of the 2017– Parliament of Icelandd[1] і Minister of Justice and Ecclesiastical Affairsd
Партія Партія незалежності (Ісландія)

Сіґрірур Аштільдур Андерсен (нар. 21 листопада 1971) - ісландська політикиня і юристка, яка працювала міністеркою юстиції Ісландії з 2017 по 2019 рік. [2] [3] [4] Вона подала у відставку з посади міністра юстиції після того, як Європейський суд з прав людини визнав призначення її суддів апеляційним судом Ісландії незаконним. [5] [6]

Вона є членом ісландського парламенту (Альтинг) від Партії незалежності з 2015 року. [7] [8]

Освіта та кар’єра[ред. | ред. код]

Сіґрірур закінчила Рейк'явіцький молодший коледж у 1991 році, вивчала право в Університеті Ісландії та стала адвокаткою у 2001 році [9] З 1999–2005 рр. Працювала адвокаткою в Ісландській торговій палаті, у 2004–2009 рр. Працювала в Раді окружних судів, а потім у 2007–2015 рр. Працювала в приватній юридичній фірмі.

Недовго вона була депутаткою парламенту від Партії незалежності у 2008 році та протягом кількох місяців у 2012–2015 роках. [9] Потім вона стала обраною членкинею парламенту 2015 року.

Суперечки[ред. | ред. код]

Під час перебування на посаді міністра юстиції Сіґрірур була суперечливою фігурою. [10] Вона зіграла ключову роль в суперечці, пов'язаній з відновленням честі засудженого сексуального злочинця щодо дітей, що призвело до розпуску Кабінету міністрів Ісландії під керівництвом прем'єр-міністра Б'ярні Бенедіктссона у 2017 році. [11] [12]

У 2017 році вона не дотрималася порад спеціального комітету з переліку найбільш кваліфікованих суддів новоствореного апеляційного суду Ісландії, а замість цього обрала 4 з них, включаючи дружину парламентарія від Партії незалежності Брінджара Нільсонса. [13] 12 березня 2019 року Європейський суд з прав людини постановив, що призначення незаконне. [14] 13 березня 2019 року, після ухвали, Сіґрірур заявила, що подасть у відставку з посади міністра юстиції. [5]

Джерела[ред. | ред. код]

 

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

  1. https://www.althingi.is/thingmenn/althingismenn/
  2. Sigríður Á. Andersen verður áfram dómsmálaráðherra. Kvennabladid. March 23, 2018. 
  3. Rúmlega sjö af hverjum tíu vilja að Sigríður Á. Andersen segi af sér. Kjarninn. February 23, 2018. 
  4. Um Sigríði – Sigríður Á. Andersen. Sigríður Á. Andersen (is-IS). Процитовано 2018-03-23. 
  5. а б Birgir Olgeirsson (13 March 2019). Sigríður Andersen stígur til hliðar. Vísir.is (Icelandic). Процитовано 14 March 2019.  Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «:0» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. European Court Of Human Rights Declares Icelandic Judge Appointments Illegal. Grapevine. March 12, 2019. 
  7. Sigríður Á. Andersen. Alþingi (is). Процитовано 2018-03-23. 
  8. Sigríður Andersen hafnar ásökunum um þöggun: "Ég frábið mér þennan málflutning". Pressan. September 19, 2017. 
  9. а б Sigríður Á. Andersen – Short biographies of members of parliament. Alþingi. Процитовано 2019-03-16.  Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом
  10. Vast Majority Of Icelanders Want Justice Minister To Resign. Grapevine. February 23, 2018. 
  11. Ótrúlegur ráðherraferill Sigríðar Andersen: Lögbrot, leyndarhyggja og harka gagnvart hælisleitendum. Stundin. Процитовано 2019-03-13. 
  12. PM’s Father Endorsed "Restored Honour" For Convicted Paedophile. Grapevine. September 14, 2017. 
  13. Sigríður Andersen braut lög þegar hún handvaldi dómara í Landsrétt. Stundin. September 15, 2017. 
  14. MDE segir Landsrétt ólöglega skipaðan. RÚV. 12 March 2019.