С-125

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
С-125 «Нева»/«Печора»/SA-3 Goa
SA-3 system.jpg
ПУ 5П73 ЗРК С-125
Тип ЗРК малої дальності
Походження Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні 21 червня 1961 — по т.ч.
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розробник КБ-1 (головний)
ОКБ-2[ru] (ракета й інше)
О. А. Расплєтін
Ю. М. Фігуровський
П. Д. Грушин[ru]
Розроблено 1956 — 1961
Виробник Defense Systems[en] (Печора-М)
Ракета:Завод №32[ru] (Кіров)
Виготовлення 1961 — по т.ч.
Варіанти Нева, Печора, Волна, Нева-М, Нева-М1, Волна-М, Волна-Н, Волна-П, Печора 2, Печора 2М, Нева СЦ, Печора-М
Характеристики

Висота польоту від 0,02-0,2 до 10-20 км

Commons-logo.svg С-125 у Вікісховищі

С-125 «Нева» (індекс ГРАУ5В24, за класифікацією МО США і НАТОSA-3 Goa) — радянський зенітно-ракетний комплекс малого радіусу дії. Був прийнятий на озброєння в СРСР в 1961 році. Продано на експорт понад 400 комплексів С-125.

Головний розробник — НВО «Алмаз» ім. академіка А. А. Расплетіна.

Історія[ред.ред. код]

S-125 Neva Pechora Saaremaa.jpg

Розробка перших зенітних ракетних засобів, здатних боротися з маловисотними цілями, була розпочата в США в червні 1954 американською фірмою «Рейтеон» в рамках досліджень системи зброї «Хок». Перший експериментальний зразок ракети «Хок» був випущений в 1956 році, а повномасштабні випробування системи розвернулися в 1957 році. У процесі цих випробувань була продемонстрована можливість знищення повітряних цілей на висотах менше 30 метрів. У 1959 році почалося серійне виробництво цієї системи, а в червні цього ж року було сформовано перший військовий підрозділ, озброєний ракетами «Хок».

У Радянському Союзі початок робіт над першим маловисотним ЗРК слід віднести до осені 1955 року, коли виходячи з тенденцій, що намітилися розширення вимог до ракетної зброї керівник КБ-1 А. А. Расплетін поставив перед своїми співробітниками задачу створення перевезеного комплексу з підвищеними можливостями ураження маловисотних повітряних цілей і організував для її вирішення лабораторію на чолі з Ю. Н. Фігуровський.

Нова зенітна ракетна система призначалася для перехоплення цілей, що летять зі швидкостями до 1500 км/год на висотах від 100 до 5000 метрів, дальності до 12 кілометрів, і створювалася з урахуванням забезпечення мобільності всіх її складових — зенітних ракетних і технічних дивізіонів, надавати їм технічних засобів, засобів радіолокаційної розвідки, управління і зв'язку. Всі елементи розроблюваної системи проектувалися або на автомобільній базі, або із забезпеченням можливості транспортування як причепів з використанням автомобілів-тягачів по дорогах, а також залізничним, авіаційним і морським транспортом.

Призначення[ред.ред. код]

ЗРК С-125-2Д призначений для:

  • боротьби з сучасними і перспективними засобами повітряного нападу за умов складних перешкод. ЗРК С-125-2Д забезпечує ефективне знищення низьколітаючих і малорозмірних цілей за умов впливу всіх видів радіоперешкод;
  • видачі узагальненої радіолокаційної інформації (РЛІ) та інформації контролю бойових дій на командний пункт, якому підпорядковано ЗРК;
  • контролю функціонування власних засобів і стану каналів передачі даних.

Модифікації[ред.ред. код]

У 2001 Польща почала пропонувати модернізований С-125, названий «Newa SC». У ньому замінено багато аналогових компонентів цифровими для підвищення надійності і точності. Це модернізація, також включає установку пускової установки на шасі танка Т-55, що дало поліпшення рухливості і також була додана апаратура «свій-чужий» і поліпшений обмін даними. РЛС встановлена ​​на 4-х вісні шасі МАЗ-543 (раніше використовувались як шасі для пускових установок 9П117 ракет 8К14).

Пізніше, в тому ж році, російська версія, яка була модернізована до «Печора-М», в якій модернізації піддалися майже всі компоненти системи — двигуни ракет, радари, системи управління, бойові частини, електроніка. Також додані оптико-електронні (лазерні/інфрачервоні) прилади спостереження, що дозволило здійснювати наведення ракет без використання РЛС, в пасивному режимі.

У вересні 2010 році пройшли попередні стрільби «Печора-2Д» — українського варіанту модернізації ЗРК С-125. За даними розробника НПП «Аеротехніка-МЛТ» (м. Київ, Україна) після модернізації ЗРК призначається 15-річний ресурс, 1500 годин напрацювання на відмову досягається шляхом заміни 90 % елементної бази на твердотільну, ЗРК оснащується супутниковою навігаційною системою, засобами імітації повітряної обстановки, комплексного і автономного технічного контролю та автономного енергетичного забезпечення. Розширена область ураження повітряних цілей: максимальна висота ураження цілі до 21 км, горизонтальна дальність до дальньої межі зони ураження — 27 км, максимальна похила дальність ураження цілі — 35 км, максимальний курсовий параметр цілі — 24 км.

  • С-125 «Печора-2Т» — білоруська модифікація С-125-2Д розробки НВО «Тетраедр»;
  • С-125-2ТМ «Печора-2ТМ» — білоруська модифікація С-125 розробки НВО «Тетраедр», 2006 рік. Перешкодозахищеність комплексу забезпечує роботу ЗРК при постановці йому перешкод потужністю 2700 Вт / МГц (на виході з антени постановника перешкод) на дальності 100 км від ЗРК, мінімальна ЕПР цілі, що виявляється — 0,02 м², дальність ураження 35 км[1].
  • С-125 «Печора-2А» — російська модифікація С-125 розробки ВАТ «ГСКБ» Алмаз-Антей "". Дальність ураження цілей 28 км. Дальність виявлення цілі з ЕПР 2 м² — 100 км. Час роботи двигуна 24 секунд[2]. Перешкодозахищеність ЗРК: підвищена з 100 до 2000 Вт/МГц (потужність активної перешкоди на виході з антени постановника перешкод), дальність виявлення в перешкодах скорочується в 2 рази. Мінімальна ЕПР цілі 0,3 м².
  • С-125-2Д — українська модифікація С-125 розробки НВП «Аеротехіка-МЛТ»[3].

С-125-2Д «Печора-2Д»[ред.ред. код]

Зенітний ракетний комплекс (ЗРК) С-125-2Д (експортний варіант — «Печора-2Д») створений НВО «Аеротехніка» та призначений для боротьби з сучасними і перспективними засобами повітряного нападу в умовах складної завадової обстановки. ЗРК С-125-2Д забезпечує ефективне знищення цілей малого розміру та таких, що летять на малій висоті в умовах впливу всіх видів радіоперешкод[4].

Модернізований зенітний ракетний комплекс С-125-2Д має відновлений ресурс на період не менше 15 років, розширену область ураження повітряних цілей, підвищену ефективність і мобільність, вищу стійкість до впливу радіоелектронних перешкод. ЗРК С-125-2Д видає узагальнену радіолокаційну інформацію (РЛІ) та інформацію контролю бойових дій на командний пункт вищого рівня[4].

Модернізований ЗРК С-125-2Д відрізняється підвищеною надійністю (замінено близько 90 % елементної бази) з напрацюванням на відмову в 1500 годин[4].

Модернізований ЗРК С-125-2Д має такі переваги[4]:

  • Отримання радіолокаційної інформації від РЛС з цифровим виходом;
  • Супутникова навігаційна система топографічної прив'язки;
  • Контроль роботи власних засобів і стану каналів передачі даних.
  • Документування повітряної обстановки і бойової роботи;
  • Засоби імітації повітряної обстановки;
  • Стандартизована модульна конфігурація, ремонтопридатність.

Потенційні можливості станції наведення ракет з виявлення цілей (дальність виявлення) за рахунок підвищення чутливості прийомних пристроїв збільшені в 1,49 рази[4].

Оператори[ред.ред. код]

Дійсні[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ЗРК средней дальности С-125-2ТМ «ПЕЧОРА-2ТМ»
  2. Зенітний ракетний комплекс С-125М Нева-М
  3. http://www.aerotechnica.ua/index.php?id=products&prod=5&prodid=46
  4. а б в г д Україна в 2016 році може прийняти на озброєння модернізовані ЗРК С-125-2Д і «Куб». Військова панорама. 30 Dec 2015. 
  5. http://www.armyrecognition.com/russia_russian_missile_system_vehicle_uk/sa-3_goa_s-125_neva_pechora_ground_to_air_missile_system_technical_data_sheet_specifications_uk.html
  6. а б в г д е Sistema antiaéreo Pechora-2M: Un arma eficaz como el Kalashnikov. Vedomosti [Anti-Air Pechora-2M system: An weapon as effective as the Kalashnikov. Vedomosti] (Spanish). RIA. 2008-12-26. Процитовано 19 July 2009. 
  7. а б в г http://rbase.new-factoria.ru/news/oao-oboronitelnye-sistemy-rasschityvaet-na-dalneyshee-rasshirenie-eksportnyh-postavok-modernizirovannogo-zrk-pechora-2m/
  8. http://bmpd.livejournal.com/187454.html
  9. http://lenta.ru/news/2006/10/23/pechora/
  10. http://vpk.name/news/747_belorusskorossiiskie_zrk_pechora2m_prinyatyi_na_vooruzhenie_armiei_egipta.html
  11. Defense & Security Intelligence & Analysis: IHS Jane's | IHS. Articles.janes.com. Процитовано 2013-08-26. 
  12. Lenta.ru: Наука и техника: КНДР усилила противовоздушную оборону Пхеньяна. Процитовано 14 November 2014. 
  13. The Military Balance 2013. P. 164
  14. The International Institute For Strategic Studies IISS The Military Balance 2012. — Nuffield Press, 2012. — С. 349 с.
  15. Trade Registers. Процитовано 14 November 2014. 
  16. http://bastion-karpenko.ru/pechora-tm/
  17. Ukrainian ministry of Defence. Міністерство оборони України. Процитовано 14 November 2014. 
  18. http://www.militaryparitet.com/perevodnie/data/ic_perevodnie/2781/
  19. а б http://vpk.name/news/93214_venesuelskii_oreshek.html
  20. ЦАМТО / Главное / В Венесуэле создан первый позиционный район, где базируется батарея ЗРК "Печора-2М". Armstrade.org. Процитовано 2013-08-26. 
  21. Linder, James B.; Gregor, A. James (1981). The Chinese communist Air Force in the "punitive" war against Vietnam. Air University Review. XXXIII (6). United States. Dept. of the Air Force (United States Air Force). с. 72. GGKEY:8Q7C9Z5UADZ. Процитовано 7 January 2011. 
  22. http://saidpvo.livejournal.com/30071.html
  23. Jeremy Binnie, Sean O'Connor (05 January 2016). South Sudan deploys S-125 SAM system. IHS Jane's Defence Weekly. 

‎Посилання[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про ракетну зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.