С-24 (підводний човен СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
С-24
Схема підводного човна типу «Середня»
Під прапором  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Полярний
Спуск на воду 2 травня 1941
Виведений зі складу флоту 19 грудня 1947
Сучасний статус 6 червня 1955 року виведений з бойового складу ВМФ СРСР, переданий до ВМС Китайської народної республіки, де служив до кінця 1970-х років
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту завод № 112, Горький
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 19,5 вузлів (36,1 км/год)
Швидкість (підводна) 9,6 вузли (17,77 км/год)
Робоча глибина занурення 80 м
Гранична глибина занурення 100 м
Автономність плавання 30 діб
Екіпаж 45 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 77,7 м
Ширина корпусу найб. 6,4 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,06 м
Водотоннажність надводна 866,1 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 × дизельні двигуни
2 × електромотори ПГ-72/35
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
6 ТА калібру 533-мм (12 торпед)
ППО 1 × 100-мм/51 гармата Б-24 (200 снарядів)
1 × 45-мм напівавтоматична гармата 21-К (500 снарядів)

С-24 — радянський дизель-електричний підводний човен типу «Середня» серії IX-біс, що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 25 червня 1940 року на верфі заводу № 112 у Горькому під заводським номером 297. 2 травня 1941 року спущений на воду. Після початку німецько-радянської війни будівництво човна законсервоване й відновлене лише після радянсько-японської війни. У жовтні 1947 року човен відбуксований внутрішніми водами до Полярного для проведення завершальних випробувань. 19 грудня 1947 року включений до складу Північного флоту[1]. У 1949—1950 роках С-24 здійснив перехід Північним морським шляхом з Кольської затоки на Далекий Схід, де 21 вересня 1950 року увійшов до складу 5-го флоту ВМФ СРСР. З 23 квітня 1953 року — у складі Тихоокеанського флоту. 6 червня 1955 року виведений з бойового складу ВМФ СРСР, переданий до ВМС Китайської Військово-морські сили Китайської Народної Республіки, де служив до кінця 1970-х років.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. С-24. на sovboat.ru. Архів оригіналу за 21 травня 2021.(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Эски» в бою. Подводные лодки Маринеско, Щедрина, Лисина. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2008. — 128 с. — ISBN 978-5-699-25627-3(рос.)
  • С. А. Балакин, М. Э. Морозов Подводные лодки типа «С». — Москва: Моделист-конструктор, 2000. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 / 2000). — 5000 экз.(рос.)