С (електровоз)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
С
С10-03 на станції Хашурі. Серпень 1932
Основні дані
Роки будування 19311932
Країна будування США США
Завод General Electric
Разом побудовано 8
Країни експлуатації СРСР СРСР
Залізниця Закавказька
Ширина колії 1524 мм
Рід служби вантажний
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі
постійний, 3000 В
Конструкційна швидкість 70 км/год
Осьова формула 0-3о−0+0-3о−0
Довжина локомотива 16 479 мм (по буферам)
Робоча маса 132 т
Навантаження від рушійних осей на рейки 22 тс
Система регулювання Реостатно-контакторна
Тип ТЕД GE-707 (№ 1 и 3)
ДПЭ-340 (№ 2, 4—8)
Електричне гальмування Рекуперативне
Діаметр коліс 1200 мм
Годинна потужність ТЕД 6×340 кВт
Сила тяги годинного режиму 24 000 кгс
Швидкість годинного режиму 30,5 км/год
Тривала потужність ТЕД 6×300 кВт
Сила тяги тривалого режиму 20 500 кгс
Швидкість тривалого режиму 32 км/год

С (Сурамський, інше позначення С10) — серія шестивісних електровозів постійного струму, виготовлялися в американською компанією General Electric для радянських залізниць. В 1932 році електровози С стали першими в СРСР магістральними електровозами. В тому ж році вони відкрили рух на електрифікованій залізниці через сурамський перевал. Надалі в СРСР почали виготовляти ліцензійну копію даного електровозу — Ср.

На базі електровоза С побудували цілу групу електровозів, яка отримала назву Сурамські електровози (Ср, Сі, ВЛ19, СК, ВЛ22 (См22), ВЛ22м). Електровози даної групи виготовляли до 1956 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Раков В. А. Локомотивы отечественных железных дорог, 1845—1955. — изд. 2-е, переработанное и дополненное. — М. : Транспорт, 1995. — С. 564. — ISBN 5-277-00821-7.(рос.)
  • В. А. Раков, П. К. Пономаренко. Электровоз. — изд. 5-е, переработанное. — М. : Трансжелдориздат, 1956. — С. 628.(рос.)