ТЕС-СЕС Айн-Бені-Матар
| 34°04′05″ пн. ш. 2°06′16″ зх. д. / 34.068333330027776640° пн. ш. 2.10472222002777798° зх. д.Координати: 34°04′05″ пн. ш. 2°06′16″ зх. д. / 34.068333330027776640° пн. ш. 2.10472222002777798° зх. д. | ||||
| Країна |
 Марокко | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Марокко, на південь від Уджди | |||
| Введення в експлуатацію | 2010 | |||
| Вид палива | природний газ / сонячна енергія | |||
| Водозабір | свердловини | |||
| Енергоблоки | 1х470 (парогазова) | |||
| Котельні агрегати | котел-утилізатор Cerrey | |||
| Турбіни | 2 газові Alstom GT13E2 + парова Alstom | |||
| Електрогенератори | Alstom | |||
| Встановлена електрична потужність |
470 (парогазова) + 20 (сонячна станція) | |||
| Материнська компанія | Office National de l'Electricite (ONE) / Endesa / Siemens | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС-СЕС Айн-Бені-Матар | ||||
 | ||||
Координати: 34°04′13″ пн. ш. 2°06′17″ зх. д. / 34.070500° пн. ш. 2.104889° зх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС-СЕС Айн-Бені-Матар – теплова електростанція на північному сході Марокко, у 70 км південніше міста Уджда.
В 2010 році на площадці ТЕС ввели в експлуатацію парогазову станцію комбінованого циклу, обладнану двома газовими турбінами Alstom типу GT13E2 потужністю по 165 МВт та паровою турбіною Alstom потужністю 170 МВт (в сукупності парогазовий блок видає 470 МВт).[1] Станція використовує природний газ, поставки якого в країну стали можливі завдяки прокладанню в кінці 1990-х трубопроводу Магриб – Європа, котрим транспортується алжирське блакитне паливо.
Особливістю ТЕС Айн-Бені-Матар є використання інтегрованої сонячної термальної станції. Розташовані на пілонах дзеркала загальною площею 183 тисячі м2 нагрівають теплоносій до температури у 393 градуси Цельсія, що дозволяє подавати до встановленого після газової турбіни котла-утилізатора додаткову пару. Потужність генерації за рахунок сонячної складової становить 20 МВт.[2]
Можливо також відзначити, що ТЕС використовує в своїй роботі воду із трьох свердловин, спорудження яких дозволило одночасно забезпечити зрошення певних площ у цьому посушливому регіоні.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ain Beni Mathar Integrated Solar CCGT Power Plant Morocco - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 24 грудня 2017.
- ↑ Concentrating Solar Power Projects - ISCC Ain Beni Mathar | Concentrating Solar Power | NREL. www.nrel.gov (англ.). Процитовано 24 грудня 2017.
- ↑ Ain Beni Mathar: a unique thermo solar powerplant in Morocco. African Development Bank (англ.). Процитовано 24 грудня 2017.