ТЕС Дохазарі-Калаїш
| 22°09′05″ пн. ш. 92°04′19″ сх. д. / 22.151492500027778476° пн. ш. 92.07208420002778837° сх. д.Координати: 22°09′05″ пн. ш. 92°04′19″ сх. д. / 22.151492500027778476° пн. ш. 92.07208420002778837° сх. д. | ||||
| Країна |
 Бангладеш | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Бангладеш | |||
| Введення в експлуатацію | 2011 | |||
| Вид палива | нафтопродукти | |||
| Енергоблоки | 6х17 | |||
| Турбіни | 6 генераторних установок Wartsila W18V46GD | |||
| Електрогенератори | 6 ABB AMG 1600SS12DSE | |||
| Встановлена електрична потужність |
102 | |||
| Материнська компанія | Bangladesh Power Development Board (BPDB) | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Дохазарі-Калаїш | ||||
 | ||||
Координати: 22°09′06″ пн. ш. 92°04′20″ сх. д. / 22.15167° пн. ш. 92.07222° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Дохазарі-Калаїш — теплова електростанція південному сході Бангладеш, яка належить державній компанії Bangladesh Power Development Board (BPDB).
У 21 столітті на тлі стрімкого зростання попиту в Бангладеш почався розвиток генеруючих потужностей на основі двигунів внутрішнього згоряння, які могли бути швидко змонтовані. Зокрема, в 2015-му у Дохазарі почала роботу електростанція потужністю 102 МВт, яка має 6 генераторних установок Wartsila W18V46GD потужністю по 17 МВт. У 2018/2019 році фактична чиста паливна ефективність ТЕС становила 39,9 %, при цьому фактична потужність знизилась вже до 51 МВт.
Як паливо станція використовує нафтопродукти.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 132 кВ.[1][2][3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BPDB tender (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ 100 MW HFO POWER PLANT, DOHAZARI, CHITTAGONG – Bangladesh Engineering and Construction Corporation Ltd (амер.). Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Interconnected Power Transmission Network of Chattogram Circle: A Survey Rubana Hoque Chowdhury1 , Mohammad Ismail Hossain2 , Sazzad Hossain3 , Muhammad Liakat Al (PDF).