ТЕС Торревалдаліга-Південь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕС Торревалдаліга-Південь
42°07′28″ пн. ш. 11°45′42″ сх. д. / 42.12449200002777161° пн. ш. 11.761901000028° сх. д. / 42.12449200002777161; 11.761901000028Координати: 42°07′28″ пн. ш. 11°45′42″ сх. д. / 42.12449200002777161° пн. ш. 11.761901000028° сх. д. / 42.12449200002777161; 11.761901000028
Країна  Італія
Розташування Італія Італія, метрополійне місто Рим-Столиця, біля Чивітавекк'я
Введення в експлуатацію 1964 – 1973 (блоки 1 – 4)
Модернізація 2005 (модернізація блоків 1-3 у парогазові блоки 5 та 6)
Вид палива природний газ
Енергоблоки 1х760 + 1х380 (блоки 5, 6)
Турбіни 2 газові General Electric 9FA+e + 1 парова Ansaldo (блок 5), 1 газова General Electric 9FA+e + 1 парова Ansaldo (блок 6)
Встановлена електрична
потужність
1140
Материнська компанія Tirreno Power
ідентифікатори і посилання
ТЕС Торревалдаліга-Південь. Карта розташування: Італія
ТЕС Торревалдаліга-Південь
ТЕС Торревалдаліга-Південь
Мапа
CMNS: ТЕС Торревалдаліга-Південь у Вікісховищі

Координати: 42°07′27″ пн. ш. 11°45′45″ сх. д. / 42.12417° пн. ш. 11.76250° сх. д. / 42.12417; 11.76250{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

ТЕС Торревалдаліга-Південь – теплова електростанція у центральній частині Італії в регіоні Лаціо, на північній околиці міста Чивітавекк'я. Модернізована з використанням технології комбінованого парогазового циклу.

У 1963 році на майданчику станції ввели в експлуатацію конденсаційний блок з паровою турбіною потужністю 200 МВт. До 1974-го тут з’явились ще три блоки з показниками по 320 МВт. Первісно вони розраховувались на споживання нафти, проте у підсумку основним паливом став природний газ (так, станом на початок 2000-х для блоку №4 нафта становила лише 25% паливної композиції).

У 2005 році завершили докорінну модернізацію ТЕС, застосувавши більш ефективну технологію комбінованого парогазового циклу. На місці блоків 1 та 2 створили новий енергоблок №5 номінальною потужністю 760 МВт, котрий отримав дві газові турбіни з показниками по 265 МВт. Відпрацьовані ними гази потрапляють у два котли-утилізатори, які живлять парову турбіну зі складу колишнього блоку №2, котру переномінували на потужність у 270 МВт. Новий блок №6 з номінальним показником у 380 МВт має одну газову турбіну потужністю 265 МВт, котра через котел-утилізатор постачає парову турбіну зі складу енергоблоку №3, частково демобілізовану до рівня у 135 МВт. Модернізація дозволила досягнути паливної ефективності блоків 5 та 6 на рівні 55%.

Як паливо нові блоки використовують природний газ. Блок №4 також повністю перевели на газ, проте станом на середину 2010-х він вже перестав враховуватись при визначенні потужності ТЕС.

Конденсаційні блоки використовували димарі висотою по 120 метрів. Наразі видалення продуктів згоряння із котлів-утилізаторів відбувається за допомогою димарів висотою по 90 метрів.

Зв’язок із енергомережею відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу із напругою 380 кВ.[1][2][3][4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. VICE PRESIDENTE E ASSESSORE ALLA TUTELA AMBIENTALE Giuseppa Rozzo. 
  2. TirrenoPower Torrevaldaliga South Thermal Power Plant Italy - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 13 квітня 2020. 
  3. Tirreno Power experience: Tirreno Power experience: Gestione flessibile di impianti a ciclo combinato nel mercato libero dell'energia. 
  4. DICHIARAZIONE AMBIENTALE 2015 CENTRALE DI TORREVALDALIGA.