ТЕЦ Бакеу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕЦ Бакеу
46°31′50″ пн. ш. 26°56′18″ сх. д. / 46.53083300002777634° пн. ш. 26.93861100002778031° сх. д. / 46.53083300002777634; 26.93861100002778031Координати: 46°31′50″ пн. ш. 26°56′18″ сх. д. / 46.53083300002777634° пн. ш. 26.93861100002778031° сх. д. / 46.53083300002777634; 26.93861100002778031
Країна  Румунія
Розташування Румунія Румунія, Бакеу
Введення в експлуатацію 2008 (газова турбіна)
Вид палива природний газ (газова турбіна)
Енергоблоки 1х14
Котельні агрегати 1 котел-утилізатор
Турбіни 1 газова Turbomach
Електрогенератори 1 Leroy Somer
Встановлена електрична
потужність
14
ідентифікатори і посилання
ТЕЦ Бакеу. Карта розташування: Румунія
ТЕЦ Бакеу
ТЕЦ Бакеу
Мапа

Координати: 46°31′51″ пн. ш. 26°56′19″ сх. д. / 46.53083° пн. ш. 26.93861° сх. д. / 46.53083; 26.93861{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

ТЕЦ Бакеу – теплоелектроцентраль на північному сході Румунії.

У 1980-х роках в Бакеу розпочали проект зведення ТЕЦ, яка повинна була мати три однотипні блоки з паровими котлами виробництва бухарестського заводу Vulcan типу CR-1244 продуктивністю 420 тон пари на годину, паровими турбінами DSL-50 потужністю 50 МВт та генераторами TH-60-2. Крім того, для забезпечення додаткового теплопостачання передбачався четвертий котел того ж типу. Втім, у підсумку змогли звести тільки один блок, який став до ладу в 1997 році. Він використовував буре вугілля та вже у 2013-му був виведений з експлуатації через невідповідність екологічним стандартам.

В 2008 році станцію підсилили за рахунок газової турбіни потужністю 14 МВт, яка живить котел-утилізатор з тепловою потужністю 22 МВт. Як паливо турбіна споживає природний газ, який надходить до Бакеу по газопроводу від Онешті.

Також на майданчику працює ведений в 2000-му паровий котел Babcock потужністю 77 МВт, призначений для постачання пари промисловим споживачам. Він використовує природний газ та мазут.[1][2]

Для видалення продуктів згоряння вугільних блоків на станції встигли спорудити аж два димаря заввишки по 210 метрів.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. AUTORIZAŢIE NR. 166/09.05.2013 PRIVIND EMISIILE DE GAZE CU EFECT DE SERĂ PENTRU PERIOADA 2013-2020 (PDF).
  2. CET Bacau CHPP Romania - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 3 лютого 2021.
  3. Tallest Structures in Romania. SkyscraperCity (амер.). Процитовано 3 лютого 2021.