ТЕ1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ТЕ1
Freight and passenger diesel locomotive TE1-20-135 (2) no background.jpg
ТЕ1-20-135 в музеї Жовтневої залізниці (Варшавський вокзал, Санкт-Петербург, РФ).
Основні дані
Головні конструктори Щукін, Вернер
Рік будування 1947 — 1950
Країна будування СРСР СРСР
Завод Українська Радянська Соціалістична Республіка ХЗТМ, ХЭТЗ, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, Динамо
Разом побудовано 298
Країни експлуатації СРСР СРСР
Роки експлуатації 1948 — 1980-ті
Ширина колії 1524 мм
Рід служби вантожопасажирський
Технічні дані
Конструкційна швидкість 95 км/год
Осьова формула 0-30−0—0-30−0
Габарит 01-Т
Довжина локомотива 16 892 мм (по осям автозчеплення)
Ширина 3121 мм
Висота 4269 мм
Робоча маса 123,9 т
Порожня маса 115,6 т
Зчіпна маса 123,9 т
Навантаження від
рушійних осей на рейки
19,8—21,8 тс
Повна колісна база 11 890 мм
Відстань між шкворнями 9450 мм
Колісна база візків 3430 мм
Найменший радіус кривих 125 м
Тип дизеля Д50
Потужність дизеля 1000 к.с.
Тип передачі електрична постійного струму
Тяговий генератор МПТ-84/39
Тип ТЕД ДК-340 (А, Б, В)
Потужність ТЕД 6×98 кВт
Підвішування ТЕД опорно-осьове
Діаметр коліс 1014/1050 мм
Сила тяги тривалого режиму 16 000 кгс
Швидкість тривалого режиму 12 км/год
Дотична потужність 710—770 к. с.
ККД 28 %
Запас пального 5,25 т (5150 л)
Запас піску 1200 кг (1 м³)
Запас води 945 кг
Запас мастила 320 кг


ТЕ1 (Тепловоз з Електричною передачею,1-ша модель) — радянський шестивісний (тип 30 — 30) вантажопасажирський тепловоз потужністю 1000 к. с., будувався з 1947 до 1950 на Харківському заводі транспортного машинобудування за участі Харківського електротягового заводу (ХЕТЗ) і московського «Динамо». Створений за вказівкою Сталіна, копія американського тепловозу Да, який поставлявся за ленд-лізом. Перший в СРСР тепловоз, створений після війни.

Виробництво[ред.ред. код]

1946 на Харківському заводі транспортного машинобудування (ХЗТМ) почалося будівництво нових тепловозів. Найскладнішим вузлом конструкції виявився дизельний двигун Д50, виробництво якого очолював Ф. М. Маляров — заступника головного технолога заводу з двигунів. Основна проблема у виготовленні полягала у відпрацюванні технології виготовлення окремих вузлів, особливо сталевого кованого колінчастого валу, який кувався із злитків масою 12 тонн. Також складними у виготовленні виявилися впускний і випускний клапани, через що довелося розробляти технологічний процес їхнього виробництва на горизонтально-кувальній машині методом штампування, а також регулятор частоти обертання, конструкція якого була незнайома радянським фахівцям. Крім освоєння виготовлення складних деталей (рама, блок, корпуси насосів) з чавунного литва, на заводі було освоєно і кокільне литво з алюмінієвого сплаву ПС-1210, з якого виготовлялися поршні. В грудні 1946 був виготовлений перший зразок двигуна Д50.

ТЕ1-20-001

В березні 1947 завод випустив перший радянський повоєнний тепловоз, який отримав початкове позначення серії ТЕ1−20 — Т епловоз з Електричною передачею, 1-ша модель, з навантаженням від колісних пар на рейки 20 тонно-сил. Повне позначення першого тепловоза ТЕ1-20-001. Надалі позначення серії скоротилося до ТЕ1. Того ж року завод випустив партію тепловозів даної серії для експлуатаційних випробувань. Тягові генератори будувалися на ХЕТЗ, а тягові електродвигуни та електроапаратура — на заводі «Динамо». ХЗТМ будував екіпажну частину і кузови, здійснював основне збирання. З 1949 «Динамо» припинив поставки електрообладнання для локомотивів, тому все електрообладнання для ТЕ1 почав випускати ХЕТЗ. Таким чином, всі основні виробничі потужності для випуску ТЕ1 були зосереджені в одному місті — (Харкові). Тепловози ТЕ1 випускалися серійно до 1950, після чого завод перейшов на випуск більш потужних тепловозів серії ТЕ2. Всього ж, включаючи тепловози ТЕ5, було побудовано 300 локомотивів. Нижче в таблиці наведено дані про випуск ТЕ1 за роками (ТЕ5 в таблицю не включені).

Рік Кількість Номери
1947 25 001—025
1948 66 026—030, 033—093
1949 127 094—220
1950 80 221—300

Випробування[ред.ред. код]

Тепловоз ТЕ1-20-001 спочатку відправили на Московський залізничний вузол, де він пройшов обкатки і випробування. Туди ж була спрямована і перша партія тепловозів. Пізніше для випробувань в умовах потягової роботи в 1948—1949 кілька тепловозів надійшли на Московсько — Курську залізницю в локомотивне депо Москва-Курська. Водночас на експериментальному кільці ВНДІЗТа були проведені детальні випробування для отримання технічних, тягових та інших специфічних даних тепловозів ТЕ1. За їхніми результатами з'ясувалося, що при потужності дизельного двигуна 1000 к. с. безпосередньо на ободі коліс реалізується потужність близько 770 к. с., а 23 % від загальної потужності двигуна витрачалися на привід допоміжних машин (компресор, вентилятори ТЕД та холодильника), а також на покриття втрат в електропередачі. Також з'ясувалося, що потужність дизельного двигуна ефективно використовувалася лише при швидкостях від 10 до 40 км/год, а в зоні більш високих швидкостей відбувалося падіння вихідної потужності через обмеження максимального ослаблення магнітного поля ТЕД в зоні малих струмів. Таким чином, тепловоз ТЕ1 успадкував основний недолік свого прототипу  — малий діапазон швидкостей, при якому використовується повна потужність дизеля. Питома витрата палива в зоні від 10 до 35 км/год становила 240 г/к. с. · год, що відповідало ККД тепловоза в цілому 28 %. При подальшому збільшенні швидкості питома витрата палива зростала.

1947 один з перших тепловозів ТЕ1 був відправлений на станцію Любліно — Сортувальне для випробувань на сортувальній роботі на гірках і витяжних коліях. Метою випробувань було визначення ефективності заміни паровозів Эу які працювали в той час на маневрах, тепловозами. З'ясувалося, що ефективність гірок при обслуговуванні тепловозами підвищується на 20-40 %, при цьому витрати за паливом і локомотивними бригадам знижуються на 50-70 %. Пізніше, у зв'язку з появою на магістралях більш потужних тепловозів ТЕ2, ТІІЗТ на станції Арись провів більш детальні дослідження ТЕ1 в умовах нормальної експлуатації на гірковій роботі, за результатами яких було встановлено, що продуктивність гірок зросла на 50 % при скороченні витрат на паливо в грошовому вираженні в 4-5 разів. Загальні витрати на 1 годину роботи скоротилися на 35-40 %, ​​порівняно з паровозами. При цьому інститут зазначив, що ефект від заміни на маневрах паровозів тепловозами може бути значно вищими, оскільки ТЕ1 не повністю відповідає вимогам, що пред'являються до маневрових локомотивів.

Технічні характеристики дизельного двигуна[ред.ред. код]

  • Назва — Д50
  • Виробник — ХЗТМ
  • тип — простої дії з безкомпресорним розпиленням палива і турбонаддувом
  • потужність к.с. — 1000
  • оберти потужності — 740 об/хв
  • конфігурація -рядний
  • циліндрів — 6
  • діаметр циліндра — 318 мм
  • хід поршня — 330 мм
  • охолодження — водне
  • кількість тактів — 4
  • об'єм — 157,2 л
  • ступінь стискання -11,8—12,5
  • матеріал блоку циліндрів — чавун СЧ 21-40
  • матеріал голівки блоку циліндрів — Алюмінієвий сплав
  • порядок роботи циліндрів — 1-3-5-6-4-2

Посилання[ред.ред. код]